21 квітня мільйони українців прийдуть на дільниці для голосування, щоб обрати президента країни. У фінальному голосуванні вибір полягатиме між Володимиром Зеленським та Петром Порошенком, тактика поведінки яких у першій половині квітня суттєво відрізнялася.
Результати першого туру визначали поведінку фіналістів. Володимир Зеленський, якого 31 березня підтримали трохи більше 30% громадян, що взяли участь у волевиявленні 31 березня, зробив ставку на збереження розриву з Петром Порошенком, який складає понад 14% на його користь. Відомий комік віддає перевагу спілкуванню з виборцями за допомогою коротких відеозвернень, і це дозволяє йому використати ефект новизни. Незвична манера спілкування кандидата привертає до нього увагу, проте не дозволяє суспільству отримати відповіді на важливі питання, адже спілкування йде в режимі монологу. Зауважу, що повідомлення від «команди Зеленського» у соціальних мережах навряд чи можуть претендувати на статус офіційної позиції претендента на вищу державну посаду.
Вже 3 квітня Володимир Зеленський, реагуючи на слова діючого президента, сказані пізно ввечері 31 березня, публічно запросив Порошенка на дебати на НСК «Олімпійський», наголосивши на доцільності здати аналізи, щоб «країна переконалася, що обиратиме здорового президента». На жаль, штаб кандидата вирішив використати відому російську пропагандистську «качку» про алкоголізм Порошенка. Ось тут і почалося найцікавіше.
Діючий президент прийняв виклик, більше того – перейшов у контрнаступ, не лише погодившись дебатувати на стадіоні, але і здавши аналізи у медичному пункті НСК «Олімпійський», де працює сучасна медична лабораторія. Кількома днями пізніше Порошенко здав аналізи представникам VADA – волонтерської антидопінгової організації, яких привіз до Києва Володимир Кличко. Жодних слідів наркотичних речовин виявлено не було. Володимир Зеленський віддав перевагу приватній клініці Eurolab, залишивши чимало запитань як до процедури здачі аналізів, так і до достовірності їх результатів. Якщо геть коротко — для Зеленського та його команди елемент шоу залишився превалюючим над змістовною складовою.
Питання проведення дебатів стало суперечливим для обох штабів. Якщо Порошенко наголошує на готовності дебатувати з Зеленським не лише 19 квітня, напередодні дня голосування, як це передбачає закон про вибори президента, то амбітний претендент та його команда всіляко уникають безпосередньої зустрічі з більш досвідченим політиком. Процес обговорення майбутніх дебатів перетворився на епопею, яка яскраво демонструє креативність Зе!Команди у питанні пошуків маневрів для уникнення публічного обміну думками. Очевидно, що обраний Володимиром Зеленським формат кампанії, який передбачає мінімізацію позиціонування з чутливих для суспільства питань, має розв’язати йому руки у випадку обрання головою держави.
Петро Порошенко, за великим рахунком, не має альтернативи наступальним діям, адже йому необхідно боротися за голоси виборців, які у першому турі проголосували за інших кандидатів. Учасники перегонів, які набрали більше 1% голосів, уникнули публічних закликів підтримати того чи іншого фіналіста, адже добре пам’ятають про парламентські вибори у жовтні поточного року. Цікаво, що Святослав Вакарчук, який не став брати участь у президентських перегонах, закликав їх фіналістів не підміняти формою змісту та донести власні позиції до мільйонів виборців. Насправді боротьба для Порошенка та Зеленського розгорнулася за значні ресурси підтримки: чимало людей, які не голосували 31 березня, можуть прийти на дільниці 21 квітня. Щоправда, очікувати суттєвого зростання явки виборців не варто, бо показник першого туру у 63% є достатньо високим. Отже, на порядку денному швидше зміна настроїв виборців, а не механічне збільшення їхньої чисельності.
Діючий президент здійснив низку резонансних кроків. Він звільнив голів Херсонської та Одеської ОДА Андрія Гордєєва та Максима Степанова (результати Порошенка на півдні Україні виявилися відверто низькими), у відставку відправлено і скандального першого заступника голови Служби зовнішньої розвіки Сергія Семочка. Дано формальний старт роботі Вищого антикорупційного суду. Глава держави розраховує після завершення виборів суттєво активізувати переговорний процес щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, зокрема, залучити туди миротворців під егідою ООН.
Несподіваним для багатьох став приїзд 11 квітня Петра Порошенка до студії політичного шоу «Права на владу» на каналі «1+1». Це медіа відзначилося підкреслено негативною позицією щодо політика під час першого туру, і Порошенко навіть пообіцяв подати до суду на його власників. Зранку 12 квітня судовий позов проти президента анонсував генеральний директор «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко, якого обурив візит глави держави до прямого ефіру телепрограми, який зробив «Право на владу» лідером переглядів цілого тижня. Справа у тому, що Порошенко просто зі студії телефоном поговорив із Володимиром Зеленським, і той показав себе не з кращого боку, дезавуював звинувачення з боку військового прокурора Костянтина Кулика та примусив виправдовуватися Максима Степанова. Тож обурення Ткаченка виглядає небезпідставним, адже Порошенко фактично здійснив ефективний інформаційний рейд на чужу територію. Продовжив свій успіх він вже 14 квітня, на НСК «Олімпійський», де в умовах відсутності запрошеного для участі в дебатах Володимира Зеленського, провів зустріч зі своїми прихильниками.
12 квітня Петро Порошенко побував у Берліні та Парижі, де провів переговори з Ангелою Меркель та Еммануелем Макроном, наголосивши на відданості курсу європейської інтеграції та порушивши питання перспектив врегулювання конфлікту на Донбасі. Ангела Меркель, у свою чергу, наголосила на необхідності дотримуватися Мінських домовленостей та підкреслила готовність і надалі підтримувати Україну. Того ж дня у Єлисейському палаці в Парижі побував і Володимир Зеленський, проте його зустріч з Еммануелем Макроном носила приватний характер.
Україна підходить до другого туру виборів в умовах помітної поляризації суспільства, і цей факт створює суттєві загрози для України. Очевидно, всі ми маємо пам’ятати, що демократичні вибори спроможні суттєво відсунути нашу державу від «русского мира», а зрив процедури голосування в інтересах насамперед Кремля. Україна вже не раз проходила випробування демократичними процедурами, сподіваюся, і цього разу волевиявлення буде демократичним та загальновизнаним.
