Ігор Коломойський активно агітує за дефолт України по своїх фінансових зобов’язаннях, наголошуючи на прикладі Греції. Проте аргументація олігарха не витримує критики, хоча і є логічною для нього.
Дефолт – це відмова держави виконувати свої фінансові зобов’язання перед міжнародними кредиторами. Дефолт переживали чимало держав у сучасному світі, навіть дивно, чому Коломойський не наводить приклад Росії, яка оголосила дефолт у 1998 році, а зараз має понад 600 мільярдів доларів золотовалютних резервів. Соромиться? Навряд чи.
Карикатура Олександра Зудіна
Греція дійсно кілька років тому мала серйозні фінансові проблеми та навіть оголошувала короткотерміновий технічний дефолт, проте у її порятунок вклався Європейський Союз, виділивши заради цього понад 270 мільярдів євро. Греція була змушена запровадити програму суттєвої бюджетної економії, оздоровити державні фінанси, що прийшлося до смаку далеко не всім її громадянам. Проте греки зуміли відійти від краю фінансової безодні, безумовно, за сприяння ЄС. Подумайте, хто допоможе Україні у випадку дефолту?
Відповідь видається очевидною. Це Росія, яка простягала руку фінансової допомоги Віктору Януковичу у грудні 2013 року (за 3 мільярди доларів до цього часу триває суперечка у Високому суді Лондона). Якщо Україна за порадами Коломойського відмовиться від рецептів МВФ, сподіватися на допомогу цивілізованого світу буде не варто. В умовах протистояння з Росією подібний крок нагадує самогубство. Подумайте, кому буде вигідним перетворення України у найбільшу в Європі «сіру зону» і чому за дефолти традиційно платять пересічні громадяни, а не грошові мішки? І спробуйте підрахувати, як далеко можливий дефолт відкине Україну назад на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції??? І ще один факт: Греція десятиліттями нагадує про себе як про колиску античної цивілізації та культури, з якої вийшла сучасна Європа. Чи є в запасі у України подібні аргументи?
На жаль, нахабне просування Коломойським тези «Борги сплачують боягузи» може знайти підтримку всередині українського суспільства, яке поєднує патріархальний характер та віру у «світле завтра» буквально тут і зараз. Проте ми живемо у конкурентному світі, і розраховувати на поступки нашій державі, прояви симпатії та емпатії «на рівному місці» не варто. Нинішній стан українських фінансів дозволяє пройти непростий період виплат по зовнішніх запозиченнях та залишитися передбачуваним членом міжнародної спільноти.
