Снігопад, який нещодавно пройшов, буквально паралізував українську столицю і показав, що влади у ній немає.
Щиро шкода тих людей, які потрапили в багатокілометрові затори, в снігові пастки, і через бездіяльність і халатність комунальних служб виявилися беззахисними перед стихією.
Але ще гірше те, що спільне знущання весни і місцевої влади не стало для киян тим порогом, після якого відбувається викид енергії і злості. Жителі спокійно, тихенько матюкаючись, викопали свої машини і відправилися на роботу, розвантаживши метро.
І нехай вулиці Києва в снігу по пояс, нехай затори щодня не менше 8 балів, нехай влада підкреслено рапортує про свої успіхи на тлі все більшого хаосу – це не стає каталізатором гніву і рішучих дій.
Проблема ще й в опозиції. У більшості потенційних кандидатів у мери є своя техніка, джипи, команди і сили, щоб показати себе в лиху годину захисником міста та його мешканців на тлі бездіяльності влади. Але цього не відбувається. Ми не бачимо активного рятування людей на своєму «лендкрузері» Тягнибоком, ми не бачимо «роверів» Арсенія Петровича з широко розкритими дверима, ми не бачимо таксі у вигляді «лексусів» та «мерседесів» панів Порошенка, Катеринчука та інших можливих лідерів.
Є люди, які замінили собою оперативні штаби і постійно знаходилися на телефонах, щоб допомогти максимальній кількості постраждалих, організувавши роботу і взаємодію. Але таких – один-два. Більшість опозиціонерів лише лаяло владу, нічого не пропонуючи натомість. Мазурчак, звичайно, не найкращий, але хто з опозиціонерів-депутатів може сказати, як змінити маршрути руху 16 та 18 тролейбусів і що зробити з вулицею Артема, аби там не утворювалися постійні багатокілометрові «тягнучки»? Що робити зі снігом у стоках, скільки вулиць очищені і скільки ще потрібно чистити? Де прориви і де потопи?
Це і є відповіддю на в більшості своїй пофігістичну реакцію людей на фактичну катастрофу в Києві – влада погана, але ким її оперативно замінити? Чи є в опозиції, крім партійних босів і розжирілих бізнесменів люди, готові працювати лопатами з 4:00 ранку до 3 ночі і віддати свої недешеві машини для допомоги тим, хто її потребує? Відповідь очевидна.
