Сумно, коли в одній пісочниці діти починають кидатися піском один в одного. Ще сумніше, коли вони починають один одного бити, і реально страшно, коли калічаться. Це - сьогоднішня опозиція.
Зараз із Арсенія Яценюка старанно ліплять образ «вселенського зла». Не будучи знайомий з ним особисто, скажу лише, що традиції зради і стукацтва у вищому ешелоні глибоко вкорінені і не Арсеній Петрович став їх зачинателем.
Не хотілося виносити це на світ божий, але раз вже розмова пішла відверта, то треба подивитися і на тих, хто закликає до очищення і покаяння. Чи мають на це право панове Одарченко, Чорноволенко, Турчинов і ще кілька людей?
Існує така мила організація під назвою «Батьківщина молода», яка є молодіжним крилом Об’єднаної опозиції З самого моменту створення «Батьківщиною молодою» (БМ) керував наймолодший (на той момент) мер України та народний депутат Євген Суслов. Його заступником і помічником (як народного депутата) був Олег Куявський. Потрібно відзначити, що Суслов був дуже близький з Олександром Турчиновим і Юрієм Одарченко, свідченням чому є постійна присутність на заходах БМ когось з них двох.
Потім Суслов разом з Наталією Королевською, з якою товаришував, очолив УСДП, таким чином, зрадивши своїй багаторічній співпраці з «Батьківщиною». І навіть після цього один з її лідерів і «права рука» Юлії Тимошенко Олександр Турчинов був присутній при відставці лідера БМ взимку 2012 року, запевняючи, що вони ще попрацюють на благо України. Чим це закінчилося - відомо всім.
Наступним керівниками БМ стали Іван Крулько, Олег Куявський та Сергій Митрофанський. Саме ці троє «молодих» людей прикували самі себе в січні 2013 року наручниками до Адміністрації Президента і добу провели там. Рівно через два місяці саме ці троє осіб були обрані керівниками БМ. Крулько став головою організації, Куявський і Митрофанський - першим заступником і заступником відповідно. До цього в лютому Митрофанського обрали головою київської БМ, яку до цього очолювала донька нардепа Одарченка Катерина.
Тобто, через місяць після доби біля Адміністрації Президента один отримав «в годування» київську організацію, а двоє інших через два місяці - всеукраїнську. Чи була та акція піар-ходом і фарсом заради посад - розсудить історія.
Олег Куявський з усієї команди - довгожитель. Він прийшов з Євгеном Сусловим, довгі роки фактично керував організацією замість нього, проте працював у тісному тандемі зі своїм другом і керівником, будучи його помічником. Куявський не міг не бути утаємничений в його плани з Королевською. Таким чином, нинішній перший заступник глави БМ є фактично представником міністра соцполітики в опозиційній молодіжної організації.
Іван Крулько, лідер БМ - особистість воістину видатна. Пан Крулько з 2007 року був головою Молодого Народного Руху, помічником Бориса Тарасюка, потім працював на блок НУНС, потім був призначений заступником екс-міністра молоді Павленко. Після відставки став помічником Бориса Тарасюка, який потім разом з Юрієм Одарченком пролобіював його призначення до керівних органів «Батьківщини», а потім і БМ. Крулько, до слова, досі є помічником колишнього міністра закордонних справ.
Борис Тарасюк та Олег Куявський
Борис Тарасюк та Юрій Одарченко
Юрій Одарченко на конференції з обрання Івана Крулька
Іван Крулько та Олег Куявський
До обрання на посаду глави БМ Іван Крулько встиг покерувати виконавчим секретаріатом «Батьківщини», в партійній ієрархії займаючи одне із вищих місць. У всьому цьому його підтримували панове Турчинов, Одарченко, Чорноволенко та інші.
Але найцікавішим є не факт активних інтриг Бориса Тарасюка та його команди, а те, що чинний глава БМ і один з керівників партії «Батьківщина» є ... чинним депутатом Київради від партії УДАР Віталія Кличка.
Дійсно, на сайті Київради Іван Крулько офіційно є членом депутатської фракції УДАР, при цьому очолюючи молодіжну організацію іншої партії, яка є партнером, але аж ніяк не тотожною УДАРу. Обирали Крулька на посаду глави БМ вже коли він був депутатом від УДАРу. І Тарасюк з Одарченком не могли цього не знати.
Можна припустити, що Крулько і його товариші відмовилися від інших посад і регалій, вступивши в «Батьківщині», але ні. Вже після свого обрання (1 квітня 2013), Крулько, як представник УДАРу давав коментарі.
Таким чином, система зради і глибоко ешелонованого лицемірства в самому центрі «боротьби за чистоту рядів» процвітає. Причому, такого собі не дозволяє більше жодна з організацій або об’єднань Росії, Білорусі і, вже тим більше, України.
Що тут говорити про «тушки» у Верховній Раді, якщо нинішній глава БМ - УДАРівец, а його перший заступник - багаторічний соратник Суслова, правої руки Королевської? Тому, коли Юрій Одарченко, Олександр Чорноволенко та деякі інші депутати вимагають вигнання «тушок» з фракції або очищення партійних рядів, їм потрібно подивитися на тих, кого вони самі привели в опозицію.
