Поки усі перебувають у, м’яко кажучи, подивуванні із останніх подій у парламенті та формування уряду, дозволю собі розповісти ще про один механізм цензури, який, незалежно від «Мінправди», протягують в Україні.
Українське книговидавництво, якщо ви не знаєте, є досить прибутковою галуззю для тих, хто вміє ходити «між краплями» — пільгове оподаткування, державне замовлення, пріоритетні місця у громадських радах та на різного роду громадських заходах, бо ж, начебто, видавці творять український продукт і націю.
Це все дурня.
Зайдіть до будь-якої притямної української книгарні і ви побачите, що більшість «шлаку» з Європи та Росії тепер видається українськими ж видавцями. Багато книг вартують дорожче, ніж пляшка горілки при такій гидкій якості паперу, що навіть використовувати його у вбиральні я би посоромився.
Цим, до речі, дуже грішать українські видавництва, коли за дикі суми пропихають вкрай низьку якість, волаючи про утиски вітчизняного виробника. А друк на гарному папері і із гарними ілюстраціями коштує стільки, що простіше замість 10 українських книг купити середнього класу планшет. Ну, то таке.
Окрім того, після початку війни із Росією, багато дочок і представництв російських компаній стали одразу позірно або українськими, або міжнародними, тому теж претендують на державні пільги. Це взагалі вершина абсурду.
Наприклад, одне із найбільших видавництв – МЦФЕР, за даними держреєстру, засноване і є стовідсотково російським видавництвом. При цьому, саме це видавництво спонсорує Міністерство освіти і науки України, публікуючи за гроші «безцінні думки» його клерків, а також влаштовує у своєму офісі засідання Державної інспекції навчальних закладів України.
МЦФЕР – не просто російське видавництво. Його російський головний офіс тісно співпрацює із федеральним урядом та має розгалужену структуру різних підприємств та організацій, які підтримуються російськими урядовими структурами. До прикладу, саме МЦФЕР співпрацює із декількома федеральними службами Росії, а кількість державних замовлень вимірюється сотнями мільйонів рублів. На сьогодні МЦФЕР є одним із найбільших бенефеціарів російського ринку державних замовлень, виконуючи більше 700 державних замовлень на суму 200 мільйонів рублів, за даними порталу ГосЗаказ.
За цих умов говорити про українськість представництва російського монополіста, який є прокремлівським, не доводиться. Однак, за нинішніх умов цей «МЦФЕР» також може претендувати на державну підтримку і пільги в Україні, адже офіційно його засновник – українське ТОВ «Консалт-Світязь», яке, у свою чергу, засновано російськими компаніями. Таким чином, виходить, що юридично Україна може спонсорувати російську корпорацію, віддаючи гроші у Москву.
Але ситуація із привілеями російській компанії на українському ринку – ще не вершина абсурду. Днями президент однієї із поважних всеукраїнських асоціацій розіслав по Україні власний проект стратегії «розвитку» українських видавництв та стимулювання читання (додається). Прочитавши цей «документ», стає очевидним, що Юрій Стець, який очолив поки що фантомне «мінправди», є лагідною дитиною.
Леонід Афонін, який очолює Українську асоціацію видавців та книгорозповсюджувачів, і є автором документа, фактично, пропонує повернутися до найгірших часів Сталіна, запровадити не тільки цензуру, жорстке державне регулювання ринку і насильне нав’язування читання, а й у кращих традиціях диктаторів пропонує спрямовувати українських авторів (!) на написання «потрібних Україні» творів.
Окрім того, видавці пропонують вийняти із наших з вами кишень десь мільйонів 300-400 гривень на пожвавлення, як вони заявляють, читацького інтересу та підтримки вітчизняних видавців. Тобто, не якість підвищувати і робити прозоро чесний бізнес, а кожному із нас віддавати зароблені кошти, щоб ще одна корупційна вертикаль їх розподіляла між тісним колом учасників.
Я дуже просив би відповідні правоохоронні органи розглядати такі ситуації і не допускати взагалі у публічному просторі закликів до тоталітаризму, колективізації та підтримки російських компаній. А діячі, які відверто пропонують знищити конституційні права та «накинути» бізнесу, пресі і суспільству «намордники», мають сидіти не в президіях різних органів, а у Качанівській і Менській колоніях.
В іншому разі, непродумана патерналістська діяльність держави та така само патерналітська викривлена свідомість і жадібність різного роду громадських діячів і «радєтєлєй» може призвести до того, що Україна відчує настільки сильну цензуру, що часи Януковича можуть здатися демократією.
Якщо «уряд технократів» не змінить цієї ситуації, не припинить інсинуації та продовжуватиме толерувати сталіністів, корупціонерів і підтримувати іноземні компанії коштом українських платників податків, то ані уряд, ані українські національні продукти не мають майбутнього.
Головні стратегічні завдання
з повернення культури читання в український соціум та виведення національного книговидання з гуманітарної кризи
Наслідком реалізації повинні стати:
— поступове збільшення кількості читаючого населення, особливо з молодіжного середовища, та доведення її протягом 10 років до середньостатистичних європейських показників;
— забезпечення нарощування рівня людського капіталу, підвищення його культурного, освітнього, інтелектуального потенціалу за рахунок розширення доступу населення до національної книги з усіх сфер сучасних знань;
— широке застосування вітчизняної книги, як одного з найпотужніших інформаційних ресурсів, для морального, духовного, патріотичного об’єднання народу України в політичну націю на основі єдиних базових цінностей сучасного громадянського суспільства;
— створення інфраструктури українського книговидання за параметрами, які притаманні нинішньому європейському книговиданню як культурній індустрії;
— збільшення обсягів виробництва вітчизняних книжок за назвами і накладами та досягнення протягом 5 років середньостатистичних параметрів їх продукування із розрахунку 4 книги в рік на одного мешканця країни;
— створення умов реформування усіх сфер життєдіяльності країни та якості життя населення за рахунок нарощування якості національного кадрового ресурсу.
Заходи
1. Створення «Інституту книги» як державної індустрії з функціями:
— координації діяльності суб’єктів видавничої справи та організацій, установ і структур, що мають безпосереднє відношення до споживання книги як культурного, інтелектуального продукту з метою максимального поширення вітчизняної книги і знань, які вона несе, та забезпечення їх впливу на формування, розвиток і позитивне спрямування соціальних відносин у країні;
— моніторингу книжкового ринку з метою вивчення його наповнення різножанровою літературою та потреб населення в ній на кожному окремому етапі реформування культурної, освітньої, соціальної та економічної сфер діяльності держави;
— ведення статистичного обліку якісних і кількісних показників виробництва вітчизняної книги та споживання її населенням (економічна статистика);
— розвиток та підтримка вітчизняної авторської школи у різних жанрових нішах літератури;
— підтримка перекладів кращих зразків вітчизняної літератури мовами народів світу та популяризація їх за межами країни;
— підготовка проектів законів, урядових постанов, нормативних актів економічного, організаційного та регулюючого характеру, дія яких спрямована на забезпечення умов для зростання ролі книги і читання, їх впливу на культурно-психологічний стан суспільства, економіку держави, національну самосвідомість українців.
2. Розроблення сучасної методології заохочення до читання дитячого населення та запровадження її в усіх дошкільних та загальноосвітніх закладах країни.
3. Законодавче унормування захищених видатків у щорічному державному та обласних бюджетах коштів на передплату для бібліотек періодичних видань та закупівлі книжок для поповнення і оновлення існуючих фондів, як у традиційному виконанні, так і електронних.
4. Забезпечення, починаючи з 2015 року, закупівлі за рахунок коштів державного бюджету за наростаючою динамікою обов’язкових платних примірників усіх назв вітчизняних видань, які протягом року виходять в Україні, за винятком підручників для загальноосвітньої школи, які друкуються за держзамовленням та відомчих видань, призначених для службового використання.
Динаміка закупівель:
2015 рік — 50 прим.;
2016 рік — 100 прим.;
2017 рік — 150 прим.;
2018 рік — 200 прим.;
2019 рік — 250 прим.
5. Створення на базі обласних публічних бібліотек, як їхніх філій, пересувних бібліотек для забезпечення доступу мешканців віддалених населених пунктів до якісної сучасної різножанрової літератури. Забезпечення цих філій транспортом, штатними працівниками та необхідним асортиментом книжок.
6. Ліквідація тендерних процедур при закупівлі бібліотеками вітчизняних книжок для поповнення ними фондів.
7. Долучення України до європейських практик тестування школярів молодшого віку (PIRLS, ICCS, PISA) для оцінювання прогресу в якості читання та розуміння ними прочитаного, вимірювання рівня володіння знаннями, цінностями та навичками життя у громадянському суспільстві, а також досягнень школярів у сфері функціональної грамотності.
8. З метою виховання у дітей та молоді, як найчутливішої з психологічної точки зору категорії населення, патріотизму, активної громадянської позиції почуття відповідальності за долю країни, започаткувати Всеукраїнський конкурс на кращий літературний твір для дитячої та юнацької аудиторії з подальшим виданням літературних творів — переможців конкурсу масовими тиражами.
9. Законодавче унормування пролонгації режиму податкових пільг для суб’єктів видавничої справи як сфери, що має стратегічне значення для нарощування людського капіталу країни, формування української політичної нації та розвитку економіки держави.
10. Розроблення, законодавче унормування та запровадження пільгового режиму кредитування суб’єктів видавничої справи під виконання завдань розширення тематики та збільшення обсягів виробництва вітчизняної книги, модернізацію поліграфічної бази, створення та розширення бази системної гуртової та роздрібної торгівлі.
11. Законодавче унормування пільгових умов залучення інвестицій у видавничу галузь з інших сфер вітчизняного бізнесу.
12. З метою боротьби з тіньовим сектором виготовлення та реалізації контрафактної паперової книжкової продукції та розміщенням електронного контенту в мережі Інтернет законодавчо унормувати обов’язковість:
— для суб’єктів підприємництва, які займаються гуртовим та роздрібним продажем книжок вітчизняного виробництва, мати документи, що підтверджують джерело походження товару, і договір з виробником чи власником на його реалізацію;
— для суб’єктів підприємництва, які займаються гуртовим та роздрібним продажем імпортованої книжкової продукції, окрім документів, які підтверджують джерело походження товару, копію інвойсу про офіційне проходження ним процедур митної очистки при перетині кордону України.
13. Вжиття заходів з боку держави зі створення умов щодо забезпечення можливостей для оперативної розбудови системного гуртового та роздрібного продажу книжкового продукту вітчизняного виробництва шляхом:
— створення спеціального резервного фонду площ у будівлях державної та комунальної власності, які можуть бути використані під організацію гуртової та роздрібної книжкової торгівлі;
— відведення земельних ділянок у людних місцях населених пунктів під будівництво малометражних книгарень (100–150 м2) з оформленням дозвільних документів на землю та будівництво за спрощеною процедурою;
— відкриття книгарень у вищих навчальних закладах та бібліотеках (за наявності відповідних вільних площ);
— резервування соціальних площ під організацію книжкової торгівлі при підписанні угод із забудовниками на нове житлове та промислове будівництво;
— встановлення єдиного на всій території країни мінімального тарифу за оренду площ, що належать до державної чи комунальної власності, у розмірі 1 грн за квадратний метр;
— законодавче унормування для суб’єктів книжкової торгівлі обов’язкової присутності і їхньому асортименті не менше 50 % видань вітчизняного виробництва.
14. При поліпшенні фінансового стану держави запровадити бюджетну дотацію для суб’єктів книжкової торгівлі, які винаймають площі, що знаходяться у приватній власності, з метою покриття різниці у витратах на оренду в будівлях, що належать до державної чи комунальної власності і приватних, з подальшим прийняттям закону України про єдину ціну на вітчизняну книжкову продукцію, незалежно від місця її продажу, яка встановлюватиметься видавцем цієї продукції.
15. Встановлення кримінальної відповідальності за порушення Закону України «Про авторське право та суміжні права» у частині, що стосується:
— несанкціонованого копіювання та реалізації книги на паперовому носії;
— несанкціонованого сканування та розміщення на сайтах у мережі Інтернет у вільному чи платному доступі, без оформлення відповідних угод з авторами та видавцями, книжок у вигляді електронного контенту.
Олександр Афонін,
Президент Української асоціації видавців
та книгорозповсюджувачів
