3 липня 2013 року увесь світ, знову затамувавши подих, спостерігав за Тахріром. Піся закінчення терміну ультиматуму, висунутого владі, міністр оборони Єгипту Абдель Фаттах аль-Сісі заявив:
— армія повністю розуміє вимоги народу;
— в останні місяці армія докладали зусиль для досягнення національного примирення;
— у листопаді минулого року армія закликала до національного діалогу, однак, уряд відкинув пропозицію;
— 22 червня воєнні провели зустріч із президентом та заявили, що виступають проти такого бесчестя країни;
— Мохамед Мурсі не враховує вимог народу;
— Дорожня карта, запропонована армією: дію Конституції призупинено, голова Вищого конституційного суду Адлі Мансур стає тимчасовим в.о. президента Єгипту;
— голова Вищого конституційного суду має право видавати конституційні укази під час перехідного періоду;
Мохамед Ель-Барадеї, колишній глава МАГАТЕ, один із лідерів опозиції, підтвердив заяву міністра.
Що можна сказати, поки єгиптяни святкують і плачуть?
Іще на початку року мало хто вірив, що можна реально усунути Мурсі. Та не все так сталося, як гадалося.
28 квітня цього року молодіжний рух “Тамарод” (“Повстанець”) почав збір підписів за відставку президента Мохамеда Мурсі. За їх словами, станом на 29 червня було зібрано 22 млн голосів, це близько чверті населення країни. Єгипетські джерела повідомляли, що ядро організації — ті, хто ініціював революцію 2011 року. “Лідер молоді” Мохамед Бадр виступив перед ЗМІ учора ввечері нарівні з міністром оборони та головою ВКС.
У тексті петиції висловлювалось невдоволення тим, що безпека країни досі не забезпечена належним чином, бідним немає місця у суспільстві, економіка країни зруйнована і залежить від позик з-за кордону, мучеників революції 2011 року не виправдано, а Єгипет став маріонеткою США.
Вустами молоді глаголить істина. Економіка країни скоротилася на 0,8%, 1млн людей втратили робочі місця. Іноземні інвестиційні потоки скоротилися 6,4 млрд доларів у 2010 році до 500 млн в 2012. Дефіцит бюджету — 10% ВВП, валютні запаси впали до 15млрд доларів. Внутрішній і зовнішній борги становлять 240 млрд доларів. Астрономічна сума...
Водночас, військові у Єгипті контролюють бізнес-структури, які становлять близько 15% економіки країни. «Ми віримо в нашу армію, вони задовольнять усі наші вимоги”, — сказав каїрець Мохамед Абдель Захір на протесті 30 червня.
Західні країни під шумок так і неповернули “заморожені” 40 млрд Мубарака. У травні 2011 року на саміті Групи восьми (G8) у Довілі країни-учасниці озвучили спільну “Декларацію щодо “арабської весни”. Там між іншим було сказано: “Зміни в арабських країнах мають історичне значення. У цьому контексті багатосторонні банки розвитку (читайте — банки і структури, фактично підконтрольні США) можуть забезпечити Єгипту та Тунісу на 2011-2012 р.р. підтримку реформ у розмірі 20 млрд доларів, у тому числі 3,5 млрд євро від Європейського банку інвестицій”. Ну, боргів під відсотки єгиптяни наотримували, а 20 млрд допомоги, як і авуарів пана Хосні, не дочекалися.
Провідне друковане видання в Каірі “Аль-Ахрам” писало: “Наші економічні проблеми не з тих, які можна вирішити за один рік. Аде одного року цілком достатньо, аби зрозуміти, чи в правильному напрямку рухається уряд, чи справді він хоче витягнути країну з економічної прірви”. Вочевидь, єгиптяни, які не так давно раділи свободі слова і демократії, наїлися цих привілеїв, і, врешті-решт, поставили на перше місце необхідність стабільної економіки.
Крім того, Мурсі, представник найбільшої на Великому Близькому Сході релігійно-політичної організації “Брати-мусульмани”, прийшов до влади за підтримки адміністрації Обами і — отакої! — навіть став дуже дружнім до Ізраїлю. Президент почав жорстку ісламізацію країни, на яку не згодні близько половини населення. Раніше три міста на півночі країни, включаючи Александрію, оголосили себе “незалежними” від ісламістів.
За словами протестувальників, вони навіть не проти повернення самого Мубарака чи когось із його оточення. Водночас, треба розуміти, що Брати-мусульмани, яких фінансує Катар і які нащось-таки потрібні Штатам, не для того прийшли до влади, щоб так просто відступити. Все-таки залишаються близько 15 млн єгиптян, які їх підтримують. Щодо останніх, до речі, протестувальники висловились однозначно: “Вони можуть проголосувати за когось іншого на дострокових виборах”.
На перших виборах післа повалення Мубарака народ у більшості проголосував за братів-мусульман тому, що інші кандидати були або не надто впливовими, вважалися “рештками” старого режиму. Та щойно молодь відчула підвох, одразу вийшла на вулиці.
І от настав черговий переломний момент.
Що буде далі, сказати складно. За Цвєтаєвою, “події розвиваються так стрімко, що будь-які новини стають неактуальними вже наступного ранку”. Однак, армія завжди була і залишається на боці народу Єгипту, це факт. Тепер їм залишається не проґавити шанс і виправдати сподівання людей. Але ще серйозніше завдання — утримати владу, не допустити розколу країни і втручання зовнішніх сил у процеси всередині Єгипту. А у нинішній ситуації це архіскладно.
