У колишніх солдатів-«афганців» є вислів «служити за рікою». Мається на увазі річка Пяндж, яку перетинали радянські воїни «обмеженого контингенту».
Дехто за Атлантикою, хто нехтує уроками історії, наважився влаштувати СРСР «їх власний В’єтнам». Наслідком таких геополітичних ігор на периферії, а також наступних «антитерористичних операцій» стало те, що країну «за рікою», країну з багатою історією, таємничими краєвидами і легендами, що літають в повітрі сухого клімату, вбомбили в кам’яний вік, перетворили на наркоторговця, найбільшого «постачальника» біженців і суцільне поле з мінами, які нікому знешкоджувати.
Але уявіть собі, там ще існує держава. Хоча з маріонетковим президентом, але навіть із парламентом, де працюють жінки.
29-річна Нахід Фарід — наймолодший член нижньої палати парламенту Афганістану. Вона випускниця університету Герат, навчалася в університеті ім. Джорджа Вашингтона (США). Із 400 жінок-кандидатів у депутати афганського парламенту Нахід отримала найбільшу кількість голосів на виборах 2010 року.
За словами парламентарки, не все так просто складається, коли працюєш із законодавством: важко протистояти опору, спроби просунути проекти щодо освіти та прав жінок взагалі буксують. Але оптимізму їй вистачає, адже можна виправити, вважає Нахід, завдяки масовій активності громадян, особливо молоді.
— Що змусило тебе почати кар’єру політика?
— Це було рішення за певних обставин і в певній ситуації. Ти не можеш мовчати, якщо система постійно вчиняє насильство проти жінок, неохоче вирішує проблеми освіти і прав дітей і дискримінує меншини.
— Як воно бути жінкою-політиком в Афганістані?
— Коли я прийняла рішення брати участь у виборах 2010 року, я не очікувала такого сильного тиску… Ніколи не забуду день, коли один дуже релігійний колишній член парламенту прийшов у мій будинок і сказав батькові скасувати мою виборчу кампанію. Мовляв, це буде безчестя і непристойність, якщо я працюватиму в Національній асамблеї. Він сказав татові, що репутація сім’ї буде зруйнована, і, якщо я виграю, це буде великим соромом…. Можете уявити собі, наскільки важко було роздавати листівки на вулицях, брати участь у дебатах на телебаченні і закликати людей голосувати за тебе…Але я була рішуче налаштована зламати табу і стати представником людей у парламенті. Навіть якщо Талібан погрожував мені, а журналісти висміювали. Моя впевненість підвищувала мотивацію команди, з якою ми разом працювали.
— Ти здивувалася, коли пройшла до парламенту?
— Після 58-денної кампанії настав великий день: уранці я думала: «Навіть, якщо я не отримаю достатньо голосів, я все одно переможець, адже коштувало неймовірної мужності змагатися в таких суперечливих умовах»… У кінці дня виборів я дізналася, що виграла! З-поміж усіх жінок кандидатів я отримала найбільше голосів…Я була здивована тим, що люди в релігійному суспільстві голосували за мене так само, як і молодь, жінки, інтелектуали та професіонали. Я не могла повірити, що нам вдалося здолати консервативну ідеологію. За мене також голосувало моє покоління, молодь. Думаю, тому, що у нас є спільне бажання – зламати табу.
— Як тобі, жінці і наймолодшому члену Національної Асамблеї, вдається зробити так, щоб твій голос було почуто?
— Оскільки більшість моїх виборців — це молодь, я легко контактую з ними через соціальні мережі, наприклад, Facebook. Це можливість спілкуватися з більш ніж із 65-ма тисячами людей по всій країні. Я також подорожую, звертаюсь із промовами у мечетях, даю інтерв’ю ЗМІ. Допоки є люди, котрі хочуть тебе почути, ти будеш почутим.
— Як, на твою думку, чинний парламент здатний вирішити проблеми країни?
— Думаю, нинішній парламент дещо відсталий. Після десяти років демократії, ми все ще стикаємося з негативною реакцією консерваторів і фундаменталістів (які загалом становлять більшість) на демократичні цінності, такі як права жінок та меншин, соціальна рівність. За останні тижні саме через цю проблему ми не змогли просунути три закони. Вони відхилили закон про подолання насильства над жінками, вони ліквідували квоту місць для жінок у багатьох установах країни, вони відхилили закон про вищу освіту через племінні традиції…
— Що необхідно зробити для того, аби молодь і жінки більше долучалися до політики?
— У 2014 році американські війська буде виведено, це супроводжується передачею владних повноважень на місцях. Через це нове покоління і жінки відчувають деяке розчарування. Найважливішою для народу Афганістану є надія.
За матеріалами Ніколаса діСезаре