Так сталося, що світ вкотре почав розхитуватися саме тоді, коли захитався перший молочний зуб мого сина.
Та скандальна зустріч двох президентів в Білому домі завжди буде асоціюватися з молочними зубами мого сина. Я пам’ятаю себе в його віці, свої хвилювання (а що якщо новий зуб не виросте, а що якщо буде дуже боляче). Але як показує час, який за сумісництвом і найкращий лікар — зуби виростають і біль від втрати молочного зуба це далеко не найболючіші втрати.
Значно більше боляче втратити довіру до цього світу, втратити себе, втратити свою країну і втратити підтримку. Змушувати країну, яка ніколи не розпочинала війни, перестати захищатися — це злочин. Змусити до миру цим самим симпатизуючи одному з найбільших диктаторів — це злочин. Насміхатися з президента воюючої країни за те, що той не вдягнув костюм, — вершина цинізму.
Країна, яка три роки втрачає кращих синів і дочок, яка, не побоюся цієї фрази, є «щитом Європи», форпостом, яка визначає майбутнє Європи, бореться не тільки за власну незалежність, а й за демократію, права людини та свободу. Можливо, тому на утримання російськьго полоненого моя країна витрачає в місяць мінімальну зарплату. Бо хоч ти і окупант, але ти людина і ти маєш право на людські умови проживання. В той час коли вісімдесят відсотків тіл українських захисників, які повертають з російського полону, мають сліди тортур.
Чи доцільно в такій ситуації говорити про примирення, дружній народ і інші наративи? Відповідь, здається, очевидна. Але чи був колись цей світ справедливим? Очевидно, що ні.
Коли інтереси матеріальні перевищують моральні, стаються найбільші трагедії. Нагадало брутальний анекдот:
— Що потрібно, щоб у світі запанував мир?
— Треба, щоб усі добрі люди зібралися і вбили всіх поганих.
Чорний гумор, але дуже точно передає суть багатьох історичних ідеологій та конфліктів. В процесі втілення такого миру погані можуть ставати добрими, а добрі — поганими.
Що ж робити коли світ хитається? Берегти той маленький власний світ. Світ, де в маленького хлопчика хитається зуб. Світ, де можна підтримувати близьких і любити, не очікуючи нічого взамін, є не менш важливим і вартий уваги ніж той великий, прикрий світ.
