Про ухвалу Верховної Ради України Закону “Про внесення змін до статті 2 Закону “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” (щодо дії цього Закону)” від 17 грудня, а простіше кажучи про відновлення стягнення пені на заборговану плату за житлово-комунальні послуги (а саме - водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла на прибудинкових територіях, сміттєзбирання, ліфтове господарство) обумовлене в пункті 3, статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» - не писав хіба що лінивий.
Отож, з 1 січня 2011 року Калуські водо й тепло постачальники, енергетики, газовики та комунальники будуть нараховувати пеню на заборговану плату за їх послуги.
З одного боку – все вірно – платити за житлово-комунальні послуги повинні всі хто ними користується. До того ж в липні 2010 року між Україною та Міжнародним валютним фондом був підписаний меморандум, згідно з яким Україна гарантувала ухвалити законодавче рішення, що скасує заборону стягнення пені за несвоєчасну плату за житлово-комунальні послуги. До речі, то одне з компромісних рішень підписаного меморандуму, адже як відомо представники Міжнародного валютного фонду наполягали на встановленні тарифів за житлово-комунальні послуги, що в кілька разів перевищують нинішні середньо українські, на що уряд не погодився.
З іншого боку маючи власний досвід у спілкуванні з нашими комунальними службами («полюбовна» переписка з якими в мене триває роками й словоблудство пана Рекунова та пані Селедець завірене «рукоблудством» пана Матвійчука вже не викликає подиву) мені добре відомий принцип їх роботи: «Щоб таке написати, щоб нічого не робити». Й більше того, що найбільш обурює – повна відсутність відповідальності за винесені рішення, дії, бездіяльність чи то навіть власну компетентність відповідно займаній посаді. 
Отже, завдяки скасуванню закону про тимчасову заборону нарахування громадянам пені за несплату житлово-комунальних послуг на державному рівні, комунальники стануть нараховувати пеню на борги споживачів. Проте як і досі, не нестимуть жодної відповідальності за якість наданих ними послуг та відповідність їх послуг держ стандартам та іншим державним нормам. Бо мене сумніви збирають, що в них, нарешті, прокинеться совість чи то відповідальність за свою працю і вони почнуть виконувати свою роботу за яку одержують заробітну плату.
У своєму інтерв’ю газеті ВІКНА, пан Рекунов говорить про те, що наразі ЖЕО подають до суду на боржників. Й мовчить як і які він особисто прикладає зусилля для уникнення позовів на ЖЕО за невиконання їх обов’язків, при чому ті зусилля ніяк не пов’язані з підвищенням рівня надаваних послуг споживачам чи хоча б відповідності надаваних послуг законодавчим нормам. 
Усі його зусилля зведені до написання беззмістовних, а подекуди цілком безглуздих та абсурдних (що наштовхують на думку про неадекватність автора) відписок на претензії та скарги споживачів. Пан Матвійчук такі відписочки залюбки підписує, а іноді … і не Матвійчук (таке я викрила виявивши два види підпису Матвійчука на відповідях), ще й факсиміле не виключаю – також є підстави.
Кумедним є те, що самі службовці, працівники УЖКГ, є мало обізнаними в законах відповідно до яких працюють. Адже спочатку, виявляючи невідповідність їх дій та змісту відповідей (на мої претензії) Закону «Про житлово-комунальні послуги» я гадала, що вони сподіваються на мою необізнаність – та згодом виявила, що того не знають вони. Я була ошелешена таким відкриттям.
Звісно, що й діяти в інтересах споживачів вони як не мали наміру – так і не збираються, адже у законах прописані такі норми виконання їх роботи, що є цілком комфортними та відповідають інтересам жильців обслуговуваних ними будинків.
Конкретно такі норми прописані в Наказі (17.05.2005 N 76) Держкомітету з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». http://www.v-home.com.ua/zakonyi-i-normativyi/legislativeact/pro-zatverdzhennya-pravil-utrimannya-zhilih-budinkiv-ta-pribudinkovih-teritoriy-03-07-2009
Цікавим є Пункт 2.1 та Додаток №2 до пункту 2.1.5 Правил: ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИЛИХ БУДИНКІВ – бо в Калуші таких профілактичних оглядів не проводять взагалі. Тобто Пункт 2 Статті 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги», а саме цитую: 2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
В Калуші це не виконується принципово.
Особливо корисним для споживачів послуг ЖЕО є знання змісту Додатку №3 до пункту 2.1.5 Правил: ГРАНИЧНІ СТРОКИ НЕВІДКЛАДНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ ВИЯВЛЕНИХ НЕСПРАВНОСТЕЙ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИЛИХ БУДИНКІВ.
А корисними такі знання є тим, що відповідно до Пункту 1 (Споживач має право) Статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1875-15
а саме - цитую:
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
Та відповідно до Пункту 2 (Виконавець зобов’язаний) Статті 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» - цитую:
6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Зауважте – всі ці дії повинні комунальники проводити самостійно й власною ініціативою, тому як то є їх прямим, оговореним у законі, обов’язком. А в нас як?..
Ще одна значуща стаття Закону «Про житлово-комунальні послуги» для споживачів, який неможливо оминути увагою та якого не дотримуються працівники ЖЕО та УЖКГ з принципу «бо так їм невигідно» – є Стаття 18 (Оформлення претензій споживачів до виконавців), а саме – цитую:
1. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
2. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.
3. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
4. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову взадоволенні його претензій.
Мушу пояснити зміст 3-го пункту. Отже, акти в яких описаний технічний стан будинкового елементу на недолік якого скаржиться споживач, повинен бути підписаний не лише представниками виконавців (комісія у складі …) так як це роблять в Калуші, а ще й жильцем, що скаржиться на недоліки цього будинкового елементу. Без підпису жильця, що звертався до ЖЕО чи УЖКГ з претензією такий акт є недійсним.
За умов, що комісія ЖЕО чи УЖКГ не з’явилася у визначений термін чи відмовила у перевірці – споживач має право самостійно скласти акт огляду, але його мають підписати ще два споживачі – простіше кажучи – сусіди. Й далі, відповідно до 4-го пункту.
Ворогу не побажаю зіткнутися з проблемами, що повинні БИ вирішуватися ЖЕО чи УЖКГ, оскільки маю досвід й стійке переконання, що контора Рекунова-Матвійчука є рівно тим – чим пахне 
(хто там бував, той мене зрозуміє). Проте, знати свої права, надані мені законом, у боротьбі з повною байдужістю та нехтуванням обов’язків працівниками ЖЕО та УЖКГ я б вважала за краще ще від початку цієї боротьби. Наразі ж лише ділюся набутими знаннями. 