З моменту написання попередньої публікації для мене залишилися відкритими багато питань відносно «славнозвісної» зміни до Закону “Про внесення змін до статті 2 Закону “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” (щодо дії цього Закону)” від 17 грудня. А саме – МЕХАНІЗМ НАРАХУВАННЯ тієї пені – документ, де б відображався, зокрема: розмір пені та порядок, за яким неоплачений чек, за спожиті послуги, буде визнаватися боргом – з якого моменту? Якщо для рахунків за послуги ЖЕО чи тепловодопостачання ще можна вибудовувати якісь припущення, то для рахунку з РЕМу – які нараховують платню на планований показник, а не реальний – здогадатися й справді складно.
Отож, шукала я саме таку інформацію й викладену в офіційному документі.
Що ж знаходила – масу критики на запровадження скасування тимчасової заборони стягнення пені за несвоєчасне внесення платні. Обґрунтовували як тим, що запроваджена така заборона була через невиконання державою зобов’язань по грошовим виплатам населенню у 1996 році (заборгованості по зарплатні, пенсіям та іншим виплатам тоді були кількамісячними, а то й річними), що унеможливлювало здійснювати оплати за житлово-комунальні послуги своєчасно, а на сьогоднішній день зазначена проблема так і залишилася актуальною. Так і тим, що згідно з статистичними даними останній часом жителі України проводять оплату за житлово-комунальні послуги на достатньо високому рівні, зазначаються навіть понад 100% показники таких оплат (це зумовлено поверненням заборгованості за попередні місяці) і це в кризові роки – отже, запровадження нарахування пені на заборгованість для населення є малокорисним у вирішенні проблеми на державному рівні. Все ж, проблема існує – а втім причиною її здебільшого є не заборгованість мешканців багатоповерхівок, а несплата за комунальні послуги приватними підприємствами, що готуються до банкрутства та бюджетних організацій, які дотуються з місцевих бюджетів. Саме це твердять офіційні статистичні дані.
Про більш реальну причину внесення зміни до статті 2 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” – я писала у попередній публікації.
Однак, я шукала інформацію про механізми нарахування тієї пені – і… по суті цього питання нічого не знаходила. Продовжуючи пошук, натрапила на статтю «ЩОДО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ ЗА НЕСПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ З 1 СІЧНЯ 2011 РОКУ» Миколи Шияна http://dumka.lviv.ua/spage-news/detail-296.html де він, посилаючись на Висновок до проекту Закону №7013 Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 20.08.2010, (він розміщений на сайті парламенту - http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=7013&skl=7 ) повідомляє про те, що - цитую:
як вірно зазначає Головне науково-експертне управління ВРУ у висновку на проект Закону №7013, само по собі викладення статті 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» у запропонованій проектом редакції не призведе до реального запровадження пені за несвоєчасну оплату вказаних послуг.
Це пояснюється тим, що у ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов’язаний сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у встановлених законом чи договором розмірах. Тому для створення механізму стягнення пені одночасно із прийняттям рішення про скасування заборони стягнення пені необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а у разі необхідності, і до інших законів, які регулюють надання окремих видів таких послуг (Законів України «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання» тощо), визначивши в них розмір пені та її максимальну величину. Такий підхід був відображений у п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, яка діяла до прийняття Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги».
Отож, споживачам слід бути уважними при укладанні договорів з надавачами комунальних послуг, з метою недопущення встановлення в них розміру пені за несвоєчасну оплату.
У такому разі до внесення відповідних зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в частині встановлення розміру пені, чи інших законів, які регулюють надання окремих видів таких послуг штрафних санкцій з вас не стягнуть.
Спершу я було втішилася але й засумнівалася, адже в мене виникло питання, то навіщо ж було взагалі приймати таке рішення – невже лиш задля того, щоб де-юре виконати умови меморандуму, підписаного з Міжнародним валютним фондом, що де-факто не матиме реальних механізмів для втілення.
Та не вірю я в доброту народних обранців до народу, що віддав за них свої голоси, вже надто давно.Отож – продовжила свої досліди цього питання та вже не шляхом пошуку готового документу де б була відображена цікава мені інформація, а покладаючись на власне «вміння читати» 
Отож, в Законі України «Про житлово-комунальні послуги» мовиться про те, що розміри пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги регулюються законом або договором. Як зазначено у Висновку Головного науково-експертного управління 20.08.2010 на проект Закону України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» - наразі, законів, що б регулювали розмір пені немає, а нині діючі Закони потребують доопрацювання і відповідних змін. Щодо договору, то у Законі «Про житлово-комунальні послуги» є зазначеним те, що споживач зобов’язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг підготовлений виконавцем на основі типового договору. Конкретніше про договір між виконавцем та споживачем прописано у Статті 26 Розділу VI ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ того ж Закону. Про пеню тут зазначено наступне – цитую:
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконанняумов договору;
тобто, про конкретний розмір та порядок нарахування штрафних санкцій – катма. Проте, як зазначено у Статті 20 пропонований споживачу договір готується на основі типового договору.
А такий є:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=529-2009-%EF#224
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ - П О С Т А Н О В А (від 20 травня 2009 р. N 529)
Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій а саме – цитую:
Оплата спожитих послуг
5. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі
вносяться не пізніше ніж до _____ числа місяця, що настає за
розрахунковим.
У разі застосування авансової системи оплати послуг платежі
вносяться за __________ місяців у розмірі _______________ гривень.
6. Послуги оплачуються _____________________________________.
(в готівковій або безготівковій формі)
7. Плата вноситься на розрахунковий рахунок _________________
bsp; (банківські
__________________________________________________________________
реквізити єдиного розрахункового центру або виконавця)
через ___________________________________________________________.
(найменування банківської установи або виконавця)
8. За несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня
в установленому законом розмірі, _____ відсотків.
9. У разі ненадання послуг або надання їх не в повному
обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від
нормативних виконавець проводить перерахунок розміру плати.
Як можна переконатися – у пункті 8 знову ж таки зазначається, що розмір пені повинен бути встановлений в ЗАКОНІ, а про те, що такого в нині діючих законах не передбачається – я вже говорила.
Отож висновок, з 1 січня 2011 року споживачам житлово-комунальних послуг жодні штрафні санкції чи пеня за несвоєчасне проведення платежів за спожиті послуги нараховуватися не може, тому як розмір пені повинен бути визначений у законі, а в нині діючих законах такого визначення немає.
У разі пропонування споживачам укладати договір з надавачами комунальних послуг – необхідно пильно читати наданий на підписання проект. В разі виявлення в ньому пункту про нарахування пені в випадку несвоєчасної оплати у визначеному розмірі – відмовлятися від підписання такого договору, обґрунтовуючи свою відмову тим, що розмір пені чи то штрафної санкції повинен бути встановлений Законом, а не будь яким іншим органом.
Та тішитися з цього не варто, тому як у прийнятому в першому читанні проекті Житлового кодексу, статтею 112 передбачається нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за послуги ЖКГ у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Для порівняння, у нормі існуючій до 1996 року, пеня нараховувалася в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама заборгованість, яка кожні три роки скасовувалася. А в прийнятому проекті Житлового кодексу обмеження строку дії та розміру пені немає. 
