Ще за часу мого активного перебування на форумі ЯЯ розпочала там таку тему, та … можете й самі передивитися Як то сприйнялося. З чого можливо зробити єдиний висновок – роль вітамінів в нашому житті є недооціненою. А те, що одержати усі ці необхідні речовини разом із їжею – задачею, не те щоб нереальною – та надто складною у її реалізації. Й дуже велика кількість людей «просто не вірить» у необхідність додаткової підтримки організму. В той час як ЯЯ собі гадала, що таке є очевидним. 
Зрештою, сприйняття інформації з точки зору «вірю, не вірю» є насущною проблемою сучасного ЗНАННЯ. Тому як на сьогодні накопичений масив інформації настільки великий, що жодна людина, навіть присвятивши весь час власного життя експериментальній перевірці УСЬОГО – неспроможна УСЕ ЦЕ охопити. Тож, все що залишається – то погоджуватися чи не погоджуватися з джерелами. 
Хоча, щодо даного питання – нічого не заважає будь кому з нас поставити експеримент – завести собі щура, та годувати його «з власної тарілки». 
А Ви, хіба ніколи не помічали, наскільки кориснішою та якіснішою їжею ми годуємо власних чотирилапих?
ЯЯ не стану говорити про те, що вітаміни КОРИСНІ – це рівноцінно, що твердити про користь вольфраму для лампочки. ЯЯ стверджую – ВІТАМІНИ НЕОБХІДНІ.
Зазначу найпоширеніші ілюзії стосовно теми вітамінів, що побутують «в народі»:
МІФ №1 _ Наші пращури жили й не зле.
Ну, по перше – наші пращури: сіяли та збирали врожаї на багатших на мікроелементи ґрунтах – відповідно й їх харч був багатшим на корисні речовини. Нині ж селекція рослин та добрива націлені на здобуття зовнішнього вигляду продукту та врожайність. В той час, як ґрунти давно виснажені, збіднілі на необхідні нам речовини, а подекуди й забруднені ядохімікатами – але то вже трохи інша тема.
Наші пращури – набагато більше їли (коли в них була така можливість), і причин тому кілька – починаючи з більшої потреби в калоріях для важкої щоденної праці, закінчуючи відсутністю в їх раціоні нині доступної кількості високо калорійних продуктів.
По друге – середньо статистична тривалість життя наших пращурів істотно менша, а через відсутність певних вітамінів чи мікроелементів – масово хворіли.
З історії відомо, що справжньою бідою для моряків була ЦИНГА, від якої гинула більша кількість матросів ніж у битвах чи корабельних аваріях. А на суходолі були й є поширені хвороби притаманні саме тим чи іншим місцевостям, так звані ендемії – з чого можна робити висновок про відсутність певної поживної речовини в раціоні цих груп людей.
До речі, в Великобританії першу залізницю побудували саме з метою транспортування нею продуктів харчування, а не як пасажирський транспорт.
МІФ №2 _ Якщо повноцінно харчуватися, то синтезовані вітаміни чи додаткові мінерали у пігулках – не потрібні.
В загалом – ТАК, звісно, я з таким твердженням погоджуюся. Цілком можливо спожити усі необхідні ВІТАМІНИ разом із їжею. Але … то треба бути, можливо, трішки маніяком у такій почесній справі, як складання повноцінного меню. Буде необхідно вираховувати свій щоденний раціон за таблицями вмісту ВІТАМІНІВ, з поправками на їх руйнацію при термообробці, зберіганні та очищенні продуктів. Й…бути готовим доволі багато їсти. Адже відомо, що щоденний раціон солдат розроблений за часів Російської імперії за часу І світової війни дорівнював 5800 калоріям. Вас дивує така цифра? А нічому тут дивуватися. Адже, в будь яких рекомендаціях з здорового харчування Ви наїдете інформацію про те, що для задоволення добової потреби організму в певному елементі потрібно з’їсти по 100, 200 грам того та іншого продукту, але от перелік тих самих потреб організму – доволі таки довгий. 
вітаміну С потрібно 75мг на добу (це, за умов, коли людина не палить) – для цього вистачить 150г апельсинів чи 50г чорної смородини, або 800г яблук.
В 150г апельсинів Ви ще знайдете від 6 до 42 мг – бета каротину, вітаміну В1 – 0,09 мг, В2 – 0,05 мг, В5 – 0,04 мг, вітаміну Р 0,3 мг, Інозиту – ДО 350 мг. З мінеральних речовин ДО 280 мг калію, ДО 60 мг кальцію, ДО 20 мг магнію, ДО 28 мг фосфору ДО 18 мг натрію та ДО 0,8 мг заліза, і це за умов, що земля у місті де росте те деревце збагачений даними мінералами.
Зі 100г яблук Ваш організм одержить 42.0 ккал, води 86.3 г, білки: 0.4 г, жирів 0.4, вуглеводів 9.8 г, ненасичених жирних кислот 0.1 г, моносахаридів та дисахаридів 9.0 г, крохмалю 0.8 г, харчових волокон 1.8, органічних кислот 0.8 г, золи 0.5 г.
ДО Вітаміну A: 0.03 мг, Вітаміну B1: 0.03 мг, Вітаміну B2: 0.02 мг, Вітаміну B3: 0.07 мг, Вітаміну B6: 0.08 мг, Вітаміну B9: 2.0 мкг, Вітаміну C: 10.0 мг, Вітаміну E: 0.6 мг, Вітаміну H: 0.3 мкг, Вітаміну PP: 0.3 мг.
Та ймовірно, що Ви там знайдете для себе
Заліза 2.2 мг, Калію 278.0 мг, Кальцію 16.0 мг, Магнію 9.0 мг, Натрію 26.0 мг, Сірки 5.0 мг, Фосфору 11.0 мг, Хлору 2.0 мг, Алюмінію 110.0 мкг, Бору 245.0 мкг, Ванадію 4.0 мкг, Йоду 2.0 мкг, Кобальту 1.0 мкг, Марганцю 47.0 мкг, Міді 110.0 мкг, Молібдену 6.0 мкг, Никелю 17.0 мкг, Рубідію 63.0 мкг, Фтору 8.0 мкг, Хрому 4.0 мкг, Цинку 150.0 мкг.
До речі, потемніння в місцях розламу яблука відбувається через окислення дубильних речовин, й відповідно від рівня насиченості того чи сорту цими речовинами – таке потемніння відбувається з різною швидкістю та інтенсивністю. Та таке потемніння ніяк не є показником вмісту заліза в цих фруктах.
Чому ж ЯЯ так наполягаю на тому, що споживання Вами яблук не гарантує одержання Вашим організмом усіх перелічених вище корисних речовин? Ну, з вітамінами – то вже якось зрозуміло – вони руйнуються та втрачаються під час зберігання, очищення чи термообробці. А от щодо мікроелементів, то наведу Вам приклад з нашої ж місцевості.
Загальновідомо, що збільшення щитовидної залози в наслідок йододефіциту у нашого населення проблема дуже поширена. Та вона поширена не лише в нашому Прикарпатському регіоні й наразі. Проблема негативного впливу нестачі йоду на здоров’я є однією з найстародавніших. Перші відомості про таку дійшли до нас ще з записів стародавнього Китаю, працях Гіппократа, Цельса та Авіценни. Сьогодні дослідженнями вже доведено, що спектр захворювань викликаних йододефіцитом набагато ширший, тому й зоб рекомендується розглядати як симптом захворювання всього організму, а не як окрему недугу. А викликана така хвороба саме недостатньою кількістю спожитого нами йоду із їжею.
Отож, про ЙОД. Відомо, що йодом збагачені усі морепродукти, морська сіль та … ґрунти, що «ще вчора» кілька століть тому, були океанським дном. В той час, як наші краї були морем в востаннє – хіба за часів Ноєвого Потопу сподіватися, що у 100г картоплі з Вашого городу буде обіцяні таблицями мізерні 5,8 мкг йоду – марна справа. Адже, як мене вчили в школі на першому уроці хімії – НІЧОГО З НІЗВІДКИ НЕ ВИНИКАЄ І В НІКУДИ НЕ ЗЧЕЗАЄ.
Щодо ЙОДОВАНОЇ СОЛІ з полиць крамниці, то … так справді, вона корисна й може бути доброю профілактикою, проте – прочитайте інструкцію щодо її використання і Ви дізнаєтеся, що існує два види добавок, якими сіль насичують, щоб та стала йодованою - Йодат Калію та Йодид Калію. Вони поміж себе – нерівноцінні. Бо, якщо «Йодат калію» більш «витривалий» й майже не руйнується при термообробці та менше вивітрюється, то «Йодид калію» при такі й же термообробці руйнується до 40% і повністю вивітрюється за три місяці (з моменту розгерметизації упаковки). Чутливість до сонячного світла та випромінювання в них однакова, та, як на мене, таке є мало важливим – адже наші кухні не просто неба. Щодо різниці чи навіть просто показників засвоюваності організмом продуктів з цими домішками, то мені не вдалося знайти таку інформацію. Та відомо, що при деяких захворюваннях чи погіршеннях роботи шлунково-кишкового тракту, спожитий йод не засвоюватиметься.
Цікавлячись наскільки корисні чи навпаки, можливо й, шкідливі йодомісні полівітаміни та препарати йоду – знаходиш масу суперечливої інформації. Знані фахівці з різних регіонів відстоюють подекуди протилежну одне одному думку. Так медики з Харківщини вважають, що навіть йодовану сіль слід вживати лише при діагнозтованому ЙДЗ, а вітаміни з містом йоду приймати виключно за призначенням лікаря. Та на Харківщині статистичний показник захворюваності на ЙДЗ у дітей дорівнює – 0,2%, в той час як на Волині хворіючих на ЙДЗ дітей близько 40%. Зрозуміло, що й ставлення до йодомісних вітамінних препаратів та йодованої солі у Волинян кардинально інше.
МІФ №3 _ Натуральні вітаміни кращі за штучні.
Закон постійності складу вперше сформулював французький вчений-хімік Ж.Пруст в 1808 році. Він написав: «Від одного полюсу Землі до іншого хімічні сполуки мають однаковий склад і однакові властивості. Ніякої різниці немає між оксидом заліза з Південної півкулі й Північної. Малахіт з Сибіру має той самий склад, як і малахіт з Іспанії. У всьому світі є лише один кіновар». Отож, вітамін синтезований у пробірці не гірший і не кращий за синтезований рослиною – вони однакові.
Інше питання – це засвоюваність організмом. Наведу найпростіший приклад.
КАЛЬЦІЙ – про потребу організму в цьому макроелементі говорити не стану – самі знаєте. А от про умови за яких так необхідний нам КАЛЬЦІЙ засвоюватиметься організмом – навряд чи. Більшу частину кальцію ми споживаємо разом із молочними продуктами у найлегшій для засвоєння сполуці – ЛАКТАТУ КАЛЬЦІЮ. Саме він має найбільші шанси засвоїтися ДО 40% (а це найвищий показник засвоюваності КАЛЬЦІЮ організмом людини – інші 60% і більше – виводяться) за умов, що то не був м’який чи свіжий сир (через високий міст в них фосфату – їх кальцій не всмоктується).
Важливим фактором засвоєння КАЛЬЦІЮ є насиченість нашого організму вітаміном D, що робить можливим його всмоктування в кишковику, який є жиророзчинним (тобто він має властивість накопичуватися в організмі й витрачатися з накопичених запасів). Джерелом Вітаміну D є молочні продукти, яєчний жовток, риб’ячий жир, петрушка та гриби. Щодо синтезу в організмі, то – відомо, що він утворюється під дією УФ – але … ДО моменту виникнення засмаги і майже припиняє свій синтез допоки засмага не зійде. Та той факт, що без вітаміну D кальцій не засвоюється – благо, загальновідомо. Однак, нажаль ще мало відомо загалу про необхідність паралельно з КАЛЬЦІЄМ споживати МАГНІЙ та ЦИНК які сприяють його закріпленню на належних місцях.
Ви гадаєте – це все? Нажаль – НІ. Є ще одна умова, необхідна для засвоєння КАЛЬЦІЮ організмом – ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ, без яких здатність організму засвоїти КАЛЬЦІЙ падає в рази. А, і ледь не забула – не споживайте КАЛЬЦІЙ разом із ЗАЛІЗОМ – вони всмоктуються у кишковику тими самими рецепторами, тому й сподіватися на якесь повноцінне їх засвоєння при одночасному вживанні є марним.
МІФ №4 _ Наслідки передозування гірші за наслідки дефіциту вітамінів.
Обидва погані, та питання в тім, що вірогідніше?
Взагалі щодо вірогідності передозування варто говорити хіба про жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K, Омеги 3-6-9) та деякі мінеральні речовини і лише за умов їх споживання у великих кількостях тривалий час. Водорозчинні вітаміни з організму виводяться всього за кілька годин.
Так, якщо на упаковці вітамінного комплексу написано, що одна пігулка препарату задовольняє добову потребу людини у Вітаміні А, а людина ковтає по 10-ть штук Ретинолу на день вже тиждень, то й справді його можна привітати – в нього буде передозування. А, якщо людина приймає по одній пігулці на день й попри це дозволила собі пообідати кусником телячої печінки – так, ця людина, скоріш за все, засвоїла більшу кількість Вітаміну А за добову норму, проте жодної проблеми через це не виникне. І це за умов, що мова йтиме саме про Ретинол, бо Бета-Каротин то лише неактивна форма, яка при потребі організму повинна розчепитися навпіл. Та певне, якщо його з’їдати кілограмами, то не надто добре буде – але то вже деталі. Справді остерігатися передозування Вітаміну А слід вагітним жінкам та людям страждаючим на хвороби печінки.
З Вітаміном Е, як на мене, то ще простіше. Справа в тім, що здатність організму засвоювати цей Вітамін потрібно «розганяти» щоденним його споживанням. Тому, якщо Вам якогось дня закортить проковтнути 10 капсул токоферолу ацетату місткістю по 400 мг, заївши це халвою та соняшниковим насінням – вітаю, у Вас буде … пронос. А от гіпервітаміноз Вітаміну Е так «не заробляють», на таке потрібно споживати вказану дозу, ну, хоча б зо два тижні, і це за умов попередньої відсутності дефіциту. В загалом Вітамін Е засвоюється максимум на 50% від спожитої людиною кількості, тож для задоволення добової потреби нам необхідно споживати не менше 100 мг.
А от відносно водорозчинних вітамінів, то … ЯЯ чотири місяці поспіль приймала вітамінний комплекс в склад якого входять підвищені дози цих вітамінів – скажу Вам власне суб’єктивне враження – СУПЕР!!! 
Мені нарешті вдалося позбавитися відчуття постійної втоми та нормалізувати свій понижений тиск. В склад комплексу зокрема входять: Вітаміни В1 80мг = 5333%, В2 80мг = 4706%, В6 80 мг = 4000%, В12 80мг = 100%, Вітамін С 200мг = 333% - це добова норма цього комплексу. Таке ЯЯ приймала без жодних обмежень у раціоні харчування. Тому, про гіпервітаміноз водорозчинних вітамінів в мене питати не слід – я переконана, що таке явище вкрай рідкісне.
Далі буде …
