Отож, в продовження нашумілого скандалу було проведено дві прес-конференції по темі публікації листа медпрацівників у «Західному Віснику». Нинішні реалії та прогноз на «завтра».
На початку прес-конференції у міській раді вимоги пікірувальників звільнити Віталіну Радецьку одноосібно намагався відбити міський голова, розпочавши свою бесіду зі слів: «В мене не стоїть питання в звільненні (Радецької)», обґрунтовуючи свою позицію: «Та преса писала, що Тягнибок – жид». Виглядало таке незграбно і доволі кумедно.
Тай в загалом було над чим посміятися: 
мер зачитував «Пояснюючу записку» Радецької в котрій велося про події 14 квітня, в той час як медики оповідали, в своєму листі до редакції, про події 15 квітня; Насалик називав листа одержаного редакцією – анонімкою, що було спростовано вже за годину на прес-конференції власниці «ЗВ» пані Сікори; коментаря опублікованого в «ВІКНА» Протоколу №8 від 11.05.2011 із зверненням до Ігоря Насалика та рішенням прийнятим на позачерговому засіданні об’єднаного профспілкового комітету медичних установ Калуського району – мер взагалі уникнув; а головним перлом виступу Ігоря Степановича було намагання розтлумачити на власний розсуд цитати пані Радецької наведені у статті, що правда зупинився він лише на тлумаченні тези про немитих та нечесаних циган – певне для перегляду змісту висловлювання про генетично недорозвинутий регіон і наявність в минулому в місті зони – фантазії забракло. 
Є такий хороший принцип, коли ти не спроможний заперечити висунутим претензіям за змістом усіх цитат – то «відбиваєш» претензію в цілому, зазвичай шляхом заперечення підстав для висунутої претензії; та 
Ігор Степанович вплутав у свою оповідь навіть власну дитину, стверджуючи, що Насалик молодший після автокатастрофи лікувався у клініці Радецької, в той час як відомо, що йому надавали медичну допомогу в Івано-Франківську, а Ольга Сікора заперечила таку ймовірність ґрунтуючись на офіційних документах – таке враження, що у мера вже взагалі нічого святого не залишилося – подякував би Богу, що його дитя смерті уникло і не вплутував у власні спекуляції. 
Тож, в загалом, вся прес-конференція міського голови справляла враження суцільної брехні без жодного обґрунтування чи пояснення, чому ж мер попри справедливе обурення громади не ставить питання у звільненні свого заступника. (І це зазначають чи не усі скликані на прес-конференцію журналісти у власних репортажах.) Що правда лише на початку, адже згодом, пан голова таки погодився поставити питання про звільнення Радецької на сесії міської ради наступного дня (що з боку пана голови було явною брехнею, тому як навіть поставивши таке питання на голосування звільнення Радецької під час її перебування на лікарняному було б незаконним) й за наполяганням депутата від «Свободи» у поіменному порядку. Що знову ж таки було брехнею – адже голосування не відбулося взагалі.
Це написано спеціально для Ігоря Степановича, котрий, на мій закид про те, що навіть піддаючи сумніву викладеним фактам у «ЗВ» в нас немає підстав недовіряти Олександру Притуляку, голові об’єднаного профспілкового комітету Калуської ЦРЛ, який в своєму інтерв’ю ТСН засвідчував, що на зборах профспілкового комітету дві старші медсестри підтвердили факт висловлювань Віталіни Радецької. На що, пан голова твердивший, що зустрічався з медсестрами й ті йому нічого не підтвердили, відповів – «то що, Я брешу?»
Потішним було й те, як Насалик не спромігся відповісти «за власні слова». Коли ЯЯ задала питання: «Що Вам відомо, про кримінальні злочини в яких звинувачують чи підозрюють пані Радецьку? Адже Ви наполягаєте на застосування презумпції невинуватості до пані Радецької, що є нормою саме кримінального права.»
Своїм читачам – ЯЯ поясню, адже вони не були двічі обрані до Верховної Ради України й не є причетними до прийняття законів у нашій державі. Отож, як написано http://www.octpib.info/News.aspx?idNews=7779 , та й не раз привселюдно озвучено паном Насаликом: «Я дав можливість своїй заступниці захистити честь і гідність у суді. Лише після рішення суду прийму рішення. Якщо в суді доведуть, що висловлювання, які приписують Радецькій, мали місце, я її звільню.» Хоча перше речення про дану ним можливість Радецькій захистити свою честь в суді – взагалі з жанру «маячня безглуздого» , та ЯЯ не до того. З цієї тези зрозуміло, що пан мер посилається на презумпцію невинності http://uk.wikipedia.org/wiki/Презумпція_невинуватості, яка в нашій країні, за Українськими законами, застосовується у Кримінальному праві. І на відміну від котрого, у Цивільному праві, застосовується презумпція винуватості, тобто відсутність власної вини в цивільному праві доводиться особою, котру звинувачують. Саме тому й задати меру таке питання ЯЯ вважала цілком доцільним. А от відповіді … не дочекалася…
То й не дивно. Хоч…, відверто ЯЯ не очікувала, що у нашого мера настільки зверхнє ставлення до калушан, вираження якого вмістилося в одній його фразі – ТА ЩО ВИ В ЦЬОМУ РОЗУМІЄТЕ? Хоча…, чому тут дивуватися після листа Галини Романко у «ЗВ» з її «схаменися, невігласе» - і це теза не кого не будь, а людини із званням заслуженого учителя України. Переказуйте вітання пані Романко й мою скромну думку, не заслуженого вчителя, що НЕ ЗНАТИ – ЦЕ НОРМАЛЬНО, НЕ ХОТІТИ ЗНАТИ – ЦЕ ГАНЕБНО. Від так й манера спілкування пані Радецької «Я начальник – Ты гавно» продемонстрована на прес-конференції – вже не вражає.
Та про події що відбулись можна дізнатися з різноманітних джерел, а ЯЯ хоче спробувати спрогнозувати подальше розгортання інциденту. Отож, що є на сьогодні:
1. Попри озвучені Насаликом наміри подати до суду на редакцію «ЗВ» за поширення чисельної недостовірної інформації й зажадати мільйонних відшкодувань, тому як у тих статтях йдеться про нього не лише як про фізичну особу, але й як про голову міської ради та голову «Української партії». Наразі, 18 травня, була подана позовна заява з вимогою спростування опублікованої інформації, та про грошову компенсацію за завдані моральні збитки в ній не йдеться.
І (з огляду на представлену паном головою інформації на прес-конференції) в «ЗВ» є всі шанси успішно «відбити» ряд претензій Ігоря Степановича – були б сили та бажання.
2. Позовної заяви від Віталіни Радецької годі й чекати, адже Ольга Сікора оприлюднила лист, що виявився аж ніяк не анонімкою, а підписаний десятьма особами. І той факт, що медики відмовилися підписати спростування, мовить про те, що й прокурорська перевірка лише засвідчить оригінальність даного листа.
3. Позиція Насалика є зрозумілою:
а) попри все, залишити Віталіну Радецьку управляти медициною міста – адже, результатом місячної роботи Радецької стала економія бюджетних коштів у сумі близько 500 000 гривень (ЯЯ розгляну це пізніше), що важко не оцінити – проте таку інформацію пан голова не поспішає офіційно оприлюднювати ;
б) бажання залишати без змін керівний склад медицини міста (так само розгляну нижче);
в) перевести конфлікт у русло політичної гри, звинувачуючи інші політичні сили у зазіханні на його репутацію.
В загалом, таке можна охарактеризувати намаганням зробити, щоб й вівці цілими залишилися й вовки наситилися. Звісно, то є ідеальною позицією політично – та, за умов відсутності розголосу й уваги громади. Від так для даної ситуації – не прийнятно.
І для мене залишилися більш ніж дивними дії Насалика в регулюванні даного конфлікту. Адже намагаючись пригнітити медиків й вичекати до поки шум скандалу вгамується, він залишить Радецьку керуючою медициною лише де-юре, а де-факто вона залишиться без важелів впливу на самих медиків. Й жодним чином не буде спроможною протидіяти саботажникам (про яких йшлося в її цитаті). Адже будь яке наступне обурення з боку Медичної 6 буде однозначно зустрінутий 
.
4. Увага до подій що сталися не лише громади міста, котра, ще й реагує на події, але й країни в цілому.
Тож, є кілька варіантів розвитку:
1. Насалик діятиме за тим же ш принципом – пригнічуючи та вичікуючи, звинувачуючи у ініціюванні скандалу «вищі сили» – й дуже скоро зрозуміє, що в цьому немає жодного сенсу, звісно, якщо йому самому те не є вигідним. Тобто, нововведення мед практики Радецька звісно буде спроможна проводити, проте про контролювання дисципліни – тут вже зась. В той час, як нинішні досягнуті здобутки її роботи були виконані саме завдяки організаційно-дисциплінарним новаціям.
2. Насалик звільняє Радецьку – натовп задоволений, медики «трохи притоптані» але також і … усе планомірно повернеться на свої місця у дуже короткі терміни.
У випадку розвитку подій в одному з цих напрямів, можна вільно писати кілька нищівних для репутації Насалика статей та розмістити їх на всіх можливих ресурсах. Як? А досить просто. Адже наразі, інформація про те, що фірма-постачальних медпрепаратів у Калушські лікарні належить Насалику та його родині – не спростована. Тож, можна сміло посилатися на «ЗВ» як джерело такої відомості. Таке є , хоча чого – навіть дуже собі 
. Далі, приховування факту результативності роботи Радецької на її посаді й результати такої роботи від спільноти, що оцінюються в 500 000 гривень за місяць. Доведення логічним шляхом, що подібну оборудку рядові лікарі зробити були неспроможні – адже дана сума дорівнює місячному товарообігу лікарських препаратів у 5-ти аптеках міста, відповідно й реалізувати через аптеки такий об’єм препараті немає можливості. (І то, як не заглиблюватися, що певні препарати у лікарнях Калуша не мають Української ліцензії на застосування – як ЯЯ зрозуміла з прес-конференції міського голови – тобто через мережу аптек їх реалізувати взагалі неможливо.) Це доводить, що організована дана оборудка була саме адміністрацією лікарні, котра домовилася із постачальником про фіксування на папері та реальній поставці різних кількостей ліків, а рядовий медперсонал був лише виконавцем розпорядження адміністрації лікарні. Довести, що головний лікар Калуської ЦРЛ є близьким другом пана мера – простіше ніж … Отож, коло замкнулося. А додавши аналіз дій, у тій ситуації, самого Насалика – то вже й сумнівів не залишиться. Й статті можна буле сміливо називати: «Ініціював скандал з Радецькою – Насалик?»
3. Насалик таки насмілюється «перебити хребет» клановості в калуській медицині, та інакше як «зняти голову» таке не зробити. То є ідеальна підстава для залишення Радецької на своєму місті в очах спільноти та буде необхідне її вибачення у «перекручених та дописаних їй висловлюваннях». – Як для мера, то це «фантастичний хід» при чому, для його (ходу) адекватного сприйняття громадськістю потрібно ще буде довірити представляти таке «розрулення» лише тим особам з свого оточення, що ще не «засвітилися» в скандалі. Та то, як на мене єдиний варіант при якому Радецька залишиться дієздатною на своїй посаді.
Отож,чим пожертвує Насалик: Радецькою, як винуватицею скандалу заразом із калуським бюджетом; лише калуським бюджетом, залишивши Радецьку з обмеженими можливостями впливу; чи керуючою верхівкою місцевої медицини, яка є безпосередньо Насаликівськими ставлениками?
ЯЯ «ставлю» на те, що «жертовною вівцею» буде БЮДЖЕТ міста.
