Так багато чути небезпідставного й більше того цілком обґрунтованого галасу довкола Пенсійного, Податкового та Житлового КОДЕКСІВ й нарікання на нині правлячу владу. В той час, як ще Ющенком був підписаний ЗАКОН «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» 17 листопада 2009 року N 1559-VI http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1559-17 Саме цим ЗАКОНом було в перше узаконене позбавлення громадянина земельної ділянки та нерухомості на ній розташованій без будь яких чітко визначених причин для такого.
Так само як, до прикладу, Житловий КОДЕКС необхідно оскаржувати в площині розбіжностей викладених в ньому приписів із нормами КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, так і у прийнятому у 2009 законі узаконюється позбавлення громадян їх приватного майна в супереч конституційній нормі викладеній у Статті 41, а саме: Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
А простіше кажучи, ще ЗАКОНОМ N 1559-VI від 17 листопада 2009 року було узаконене рейдерство земельних ділянок та нерухомого майна, що знаходяться у приватній власності фізичних чи юридичних осіб.
Мушу нагадати, що згідно із ЗАКОНом «Про власність» Статтею 13 пункт 1: Об’єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=697-12
Не вірите? А прочитайте: Стаття 2. Сфера дії цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з викупом земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов’язані з примусовим відчуженням зазначених об’єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.
2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі:
— звернення стягнення на земельну ділянку, інші об’єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;
<
вилучення (викупу) земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній та/або комунальній власності;
<
відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі викупу земельних ділянок для суспільних потреб;
<
укладення інших цивільно-правових угод з інших підстав, ніж визначені статтею 7 цього Закону;
<
примусового відчуження земельних ділянок в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реквізиції);
<
конфіскації земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені;
<
викупу пам’яток історії та культури, яким загрожує пошкодження або знищення, внаслідок дій або бездіяльності їх власника;
<
припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати.
Тобто, згідно з цім законом органи державної влади чи місцевого самоврядування мають право викупити у Вас земельну ділянку чи інший об’єкт нерухомого майна, що на ній розміщений, а за Вашої незгоди – то й відібрати у судовому порядку. І все це лише мотивуючись тезами СУСПІЛЬНА НЕОБХІДНІТЬ чи то СУСПІЛЬНА ПОТРЕБА визначення змісту (а тим паче й конкретного переліку) котрих немає в жодному законодавчому документі України. Є лише зазначення, що то: обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку, й у цьому ж ЗАКОНі.
Чому ЯЯ пишу про незгоду власника та про відбирання у судовому порядку? Бо ж всім відомо про різницю нормативної вартості й комерційної ціни на нерухомість. (Тут і продовжувати думку сенсу немає, самі все розумієте.)
Й КОНСТИТУЦІЙНА норма про те, що подібне допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного часу жодному з державних мужів, що приймали цей закон чи то ним послуговувалися – не указ.
Тож, проект нинішнього Житлового КОДЕКСУ є лише логічним продовженням «законотворчої» діяльності ВР у сфері перерозподілу земельного та житлового фонду країни започаткованого законодавчою ініціативою Юлії Тимошенко від 30 січня 2009 року.
Так і кортить додати – Чим далі, тим жити веселіше… 
