Десь до такої думки приходиш, коли міркуєш над причиною через яку влада нашого міста вже в котре відмовляється від оприлюднення декларацій про свої прибутки відповідно до вимог ЗМІ. Виглядає так, що вони свідомо порушують статтю закону, що передбачає меншу відповідальність на те, щоб не оприлюднити факти порушення закону які тягнуть за собою значно вагоміші наслідки.
Проте пан Насалик залюбки оповідає про свої статки, про що й так загальновідомо – тому й не цікаво. Та навіть перелічуючи Київську нерухомість та автівки, оминає увагою свою калуську квартиру в котрій, власне, проживає. Тому залишається не зрозумілим, чи вона службова, чи його власна. Пом’янув би її у своєму переліку – то все було б зрозуміло – купив тай купив – адже фінансова можливість, Богу дякувати, дозволяє. А так – залишається не зрозуміло, яким шляхом здобуті ті калуські десятки квадратних метрів жилої площі і скільки міському голові довелося «стояти» на обліку в переліку громадян, що перебувають у черзі на покращення житлових умов. 
На цей раз пан Насалик заявив про недоцільність такого оприлюднення на паперовому носії, мовляв – навіщо папір переводити, оприлюднимо те все на офіційному сайті міста – що звісно, зроблено, не було і до нинішнього дня. Та й чому Ігор Степанович так печеться про витрати паперу – чи зметикував про доцільність заповіді, що ліс нам ще згодиться, чи просто так заграє до Партії Зелених – не зрозуміло. 
Щодо платні його заступників, то в мене «язик не повертається» таке обговорювати. Більше того, ЯЯ наполягаю, що його заступникам необхідно доплачувати за шкідливість перебування у важких умовах праці з наданням додаткової відпустки. Наслідки такого шкідливого впливу вже давно спостерігаємо у поведінці пані Наталі Бабій, яка нещодавно навіть в області «блиснула» – жалілася на відсутність ксероксу у міській раді. 
А скільки цілком безглуздих відповідей підписано тими заступниками, що редакція журналу «Перець» після ознайомлення з такими хіба би лиш нервово курила у кутку, через неможливість одержати на них авторські права.
Та навіть з моєю точкою зору неприємно спостерігати, як громаду мають за … тих, що не розуміються. Адже видимі витрати деяких із заступників аж ніяк не в’яжуться з озвученою міським головою, на одній із прес-конференцій, сумою їх зарплат, що за твердженням мера сягають в середньому 7-8 тис. гривень і то за умов наявності стажу держ. службовця. Без такого стажу, як у випадку з Віталіною Радецькою, Ігор Насалик стверджував, що оклад заступника сягає всього лиш 2,5 тис. гривень. І якщо у пані Радецької, припустімо, були інші джерела прибутку – то, далеко не у всіх нинішніх замів такі є – а витрати то … 
То кому ж вірити? 
Газеті «Західний Вісник», в якій доводиться, що зарплатня заступників мера складаючись не тільки з окладу, а й з всякого роду надбавок та преміальних сягає 25 тис. гривень чи міському голові Ігореві Насалику, що вже в котре ігнорує вимоги ЗМІ оприлюднити декларації про доходи владних мужів міста.
Терпіти не можу рахувати чужі гроші, адже у власній кишені від такого «не зашелестить» та, певне, ще більше не люблю коли мене мають за … ту, що не розуміється в очевидних речах.
