Ще на початку року, під час затвердження обласного бюджету, Михайло Вишиванюк заявляв, що цей рік є роком медицини, і громадські кошти витрачатимуться саме на потреби медицини області. До речі, саме це було основною озвученою причиною не фінансування потреб калуської громади, адже медицина нашого міста була фінансована з державного бюджету і в цьому році також, у сумі 45 млн. грн. Тож рік медицини в області добігає кінця, а побачене мною в обласній дитячій лікарні — вкрай неприємно вразило.
Питання щодо забезпечення пацієнтів лікарськими препаратами ЯЯ взагалі зачіпати не стану: всім зрозуміло, що такого не існує. Тому, певне, і не вражає відсутність такого забезпечення, — звиклося вже до такого. 
Інше прикре питання, що лікарі у випадках, коли дитині необхідне коштовне лікування, — відмовляють батькам в оформленні відповідної довідки, у якій треба вказати необхідну суму, що буде витрачена на придбання медикаментів. Адже саме така довідка з лікарні є основним документом, що дає можливість звернення у благодійні фонди та сподіватися на їхню допомогу.
Та вразило не те, а — умови перебування маленьких пацієнтів та їхніх батьків у лікарні.
Отож, в обласній дитячій лікарні жодним чином не передбачено перебування батьків разом із хворою дитиною (звісно, ця норма не стосується немовлят, та й там є ті ж побутові проблеми). Абсурд такого положення полягає у тому, що державою передбачено, що дитина до 9-ти років повинна постійно бути під наглядом дорослих. У звичному житті для забезпечення такої норми існують дитячі садки, групи продовженого дня у школах, оздоровчі табори при школах під час літніх канікул. І у цей же час у лікарні, коли дитина хворіє і потребує пильного нагляду — перебування поруч матері, — не передбачено навіть для важкохворих, адже ще одного ліжка у палаті маленького пацієнта ніхто не виділяє. Тут і посилатися на постійну присутність медперсоналу недоречно, бо ж у медиків зовсім інші задачі, а няньок для догляду за дітьми у лікарнях немає.
Інша проблема — харчування. Мені невідомо, скільки виділяється коштів на харчування дитини у тім шпиталі, та зрозумілим є одне: харчування дітей там — украй незадовільне, адже дорослим доводиться щодня привозити до лікарні обіди. І це в ОБЛАСНІЙ лікарні!!! Де проходять лікування дітки, які живуть за кілька десятків кілометрів!!! В нас звикли називати не солену, не солоджену кашку-розмазню, зварену на воді, дієтичним харчуванням. Перепрошую, та то є дієта для в’язнів концтабору. Справжнє дієтичне харчування передбачає наявність у раціоні достатньої кількості як калорій, так і вітамінів. Тим паче, — для ослаблених хворобою організмів діток. Що вже казати для дорослих, котрі залишаються поруч із своїми важкохворими дітьми навіть попри те, що їм доводиться спати на підлозі поруч з ліжком дитини — умови для харчування не передбачені взагалі. Зауважте, ЯЯ не говорю про забезпечення харчуванням — ЯЯ говорю, про елементарні УМОВИ для харчування дорослих.
Ще одне питання, яке у мене виникло: навіщо у палаті великий тазик та відра??? Як виявилося, для того, щоб мити дітей. Бо існуюча ванна у такому стані, що у ній санітарки полощуть відра для миття підлоги — цим все сказано. Уявіть собі, що дитину, для котрої звичайна нежить може стати смертельною — бо ж імунна система пригнічена хіміотерапією — помити ніде протягом всього курсу лікування. А це — близько півроку! Що вже говорити про те, що батькам, котрі перебувають поруч з дитиною, так само митися ніде.
Раніше ЯЯ бачила інтерв’ю івано-франківського медика, який заявляв, що НА ЙОГО ДУМКУ 
в івано-франківських лікарнях, без сумніву, є все необхідне для діагностування, виявлення та визначення онкозахворювань на різних стадіях. А ось і саме інтерв’ю — то є Тарас Масляк — головний лікар міста Івано-Франківська. http://www.youtube.com/watch?v=5BbjH61e48w Та, як відкрилося для мене, частину аналізів близькі онкохворого мусять особисто возити до столичної лікарні. То питання: чи слід було довіряти медикам розподіл виділених кошти з бюджету, коли ті навіть не знають достеменно, що коїться в ними очолюваній галузі? До речі, ще у лютому 2011 року Микола Олійничук (перший заступник, а згодом й начальник обласного управління охорони здоров’я) заявляв про реформування медицини і про необхідність поліпшення умов в лікарнях http://www.youtube.com/watch?v=xO66Kr6o_xo. На сьогодні у конкретній лікарні ЯЯ жодних вигод не зуміла роздивитися.
Більше того, мене «вбив» напис на табличках, що розміщені біля кожних з дверей, про те, що ремонт палат здійснений коштом добровільних внесків. І це у той час, як по самих палатах і не скажеш, що там був ремонт щонайменше в останні п’ять років. То як таке розуміти — натяк???
P. S. Шановні читачі цього блогу, у Калуші проживає дитина, котрій терміново потрібна наша увага та допомога – Олежик Радьо мужньо бореться з раком крові. Та лікування гострого лімфобластного лейкозу матеріально непосильне для його родини, як і для будь кого з нас. Тому прошу, хто в скільки оцінює мої «творіння» стільки й перекажіть на рахунок:
ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Номер рахунку: 4405 8850 1841 5700
Отримувач: Радьо Оксана Василівна
Цей збір коштів є абсолютно прозорим, про надходження свого переказу Ви зможете дізнатися на Вільному форумі міста Калуш http://forum.kalush.info/index.php?PHPSESSID=1261b7de02e7d902b37580a77aadb50c&topic=6307.0 де ,щоденно висвітлюється кожне грошове надходження на користь лікування шестирічного Олежика. Без нашої допомоги ця дитина не підніметься.