Як повідомляють ЗМІ на прес-конференції 16 вересня Михайло Вишиванюк заявив, що протест селян Верхнього Струтиня проти видобутку солі поблизу їхнього села є питанням політичним, а не екологічним чи економічним. Проте…
Як показує досвід – тут губернатор Прикарпаття лукавить. Наведу кілька озвучених ним – на тій прес-конференції – тверджень, й те, як за подібних умов ситуація розгорталась раніше.
Отож, пан Вишиванюк стверджує, що у розробці даного родовища є позитиви для громади села Верхній Струтинь у вигляді спрямованих на розробку інвестицій у 36 млн. дол., що сприятимуть наповненню бюджету, створенню робочих місць, побудові об’єктів соціально-культурного призначення. Тут чомусь мені пригадався грудень 2010 року, коли Президент ВАТ «ЛУКОЙЛ» Вагіт Алекперов та голова Івано-Франківської ОДА підписали угоду про співробітництво, яка набрала цінності 1 січня 2011 року, та діятиме до 2014 року. Пригадалися й попередні цьому підписанню «надривання» голосових зв’язок пана Насалика (причому двічі) то в погрозах заблокувати будівництво 10-тонними вантажівками, то ненадання дозволу на введення їх в експлуатацію (якщо ті не виплатять 195 мільйонів гривень, що становлять визначену законом мінімальну 5% ставку від вартості будівництва чи реконструкції на розвиток інфраструктури міста). І результат усього того … підписана вищезазначена угода між Президент ВАТ “ЛУКОЙЛ” та губернатором Прикарпаття, а Калуш одержав від того лише крихти у сумі в 30 млн. грн. й ті виплачують в продовж трьох років.
Навіть, якщо припустити, що причина такого розвитку подій полягає у тодішній певній конфронтації Ігоря Насалика й керівництвом ТОВ «Карпатнафтохім» та того ж мера Калуша з Михайлом Васильовичем, то можна розглянути ситуацію, що склалася в Івано-Франківській області з іншим інвестором – ООО «Даноша». Які так само не сплачують відсотка місцевій громаді від вартості їх інвестицій, та сумніви збирають, що не сплачують такого відсотка взагалі – скоріш, просто в іншу кишеню (слово КИШЕНЯ без лапок – вживане у прямому значені).
То чи є надія у селян Верхнього Струтиня в одержані більш як 14 млн. грн.??? (за мінімальною ставкою зазначеною у законі) Щось слабо в таке віриться. А от клопіт, до якого може призвести дане родовище, наглядно можна спостерігати вже сьогодні на теренах Калущини. Постає лише питання – в чім тут пан Вишиванюк вгледів політичну складову в тому протесті селян??? Протест є цілком обґрунтований. Більше того, насторожує заява Михайла Васильовича про НАМІР (!!!) спрямувати звернення до Академії наук України для одержання чіткого наукового обґрунтування плану розробки видобутку солі у Верхньому Струтині й ЗАКРИТИ (!!!) цю роботу у разі надання наукового обґрунтування, що це є небезпечно для населених пунктів. Висновок – роботу по розробці родовищ солі розпочнуть (!!!) (чи то вже розпочали?) БЕЗ наукового обґрунтування про безпечність такого для населених пунктів, у тому числі Верхнього Струтиня. Як це розуміти???
Все інше, сказане на тій прес-конференції, на кшталт: «Якщо родовище не розроблятимуть, то це призведе до зупинки виробництва полівінілхлориду в Калуші, яке і так зазнало збитків у 50 млн. грн. Адже найнеобхіднішу для роботи підприємства сировину (сіль) завозять сюди аж з Луганська.» – є нічим іншим як байками для необізнаних роззяв. Адже ні одне підприємство не зводиться без попереднього економічного обрахунку його рентабельності. Економісти ЛУКОЙЛа просто не могли ТАК прорахуватися, щоб звести заводи вартістю у півмільярда доларів у місті де б на постачанні сировини з найближчого джерела зазнавали збитків у 50 млн. грн. (тут навіть терміни за які такі «збитки» вони зазнали – не цікаві) – таке неможливо. Інша справа, що одержавши джерело сировини «під боком» ЛУКОЙЛ одержить й 50 млн. грн. постійного ДОДАТКОВОГО прибутку. І це, скоріш за все, не враховуючи рентабельності самого видобутку солі.
P. S. Шановні читачі цього блогу, у Калуші проживає дитина, котрій терміново потрібна наша увага та допомога – Олежик Радьо мужньо бореться з раком крові. Та лікування гострого лімфобластного лейкозу матеріально непосильне для його родини, як і для будь кого з нас. Тому прошу, хто в скільки оцінює мої «творіння» стільки й перекажіть на рахунок:
ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Номер рахунку: 4405 8850 1841 5700
Отримувач: Радьо Оксана Василівна
Цей збір коштів є абсолютно прозорим, про надходження свого переказу Ви зможете дізнатися на Вільному форумі міста Калуш http://forum.kalush.info/index.php?PHPSESSID=1261b7de02e7d902b37580a77aadb50c&topic=6307.0 де ,щоденно висвітлюється кожне грошове надходження на користь лікування шестирічного Олежика. Без нашої допомоги ця дитина не підніметься.