Я Я

Публікацій: 46

Кого хвилює найбільше засмучення Насалика?

Як пишуть у ЗМІ, Ігор Степанович заявив, що його найбільше засмутило у 2011 році звільнення Віталіни Радецької. Певне тому, що не дозволив виступити пану Бураку на сесії МР, коли було запрошено велику кількість медпрацівників міста. Та ЯЯ вирішила тут скласти власний перелік подій, котрі мене засмутили. Рейтингові місця їм надавати не буду, бо вже надто вони є різноплановими, а писатиму по пам’яті.

Як пишуть у ЗМІ, Ігор Степанович заявив, що його найбільше засмутило у 2011 році звільнення Віталіни Радецької. Певне тому, що не дозволив виступити пану Бураку на сесії МР, коли було запрошено велику кількість медпрацівників міста. Та ЯЯ вирішила тут скласти власний перелік подій, котрі мене засмутили.
Рейтингові місця їм надавати не буду, бо вже надто вони є різноплановими, а писатиму по пам’яті.

Отож, щодо Віталіни Радецької, то мене засмутив не тільки факт її висловлювань, а ще й факт неймовірної зарозумілості цієї пані та хвилі брехні, що з’явилася заразом із її появою. Блеф про успішність керованої нею клініки та стаж її керування. Блеф про спеціалістів, котрих пані Радецька начебто залучила для освоювання новітньої апаратури закупленої для Калуша, левова частка котрої навіть не була встановлена. Легендарний виступ на зборах працівників швидкої допомоги, де вона висловила свої плани щодо реорганізації цієї галузі – Богу дякувати, що не встигла ті плани втілити… тут всього й не перелічиш.

Другим засмученням на тлі скандалу довкола висловлювань пані Віталіни став яскравий прояв відсутності у громади в загалом почуття власної гідності, а депутатів міської ради – банального гонору та елементарної логіки.

Мене засмутила звістка, озвучена паном Насаликом, що начебто в Калуші аж 300 дітей хворіють на онкологічні захворювання – то ж пан Насалик об’явив епідемічний стан в місті. Та насправді всього лише продемонстрував власну байдужість до цього вкрай важливого питання. Ще й було на форумі (в темі «Діалог з мером») довів, що йому така проблема байдужа – заявивши, що начебто «на фінансування онкохворих дітей у інших містах взагалі не виділяється жодної допомоги, оскільки фінансування таких захворювань відбувається згідно з державними програмами» (цитата з відповіді мера). В той час, як в інших містах за сприяння органів міської влади давно створені фонди для допомоги діткам з такими захворюваннями, а за державними програмами цього року взагалі фінансування не відбулося.

Засмутило бездарне функціонування фракції УП в Івано-Франківській облраді. Тут навіть гублюся – чи то плакати, чи сміятися з того… ЯЯ погоджуюся, що Сич – не «подарунок», та ґрунтуючись на власних спостереженнях вважаю, що з ним можна впоратися. Для цього потрібно лише ставитися до такого питання наполегливо, знати законодавство та… розуміти його страхи (перегляньте хоч відео з його виступами). Тай сама діяльність фракції УП звелася до «тупання ногами на вихід» у знак протестів, що ніскільки не хвилює інших присутніх. А звернути на себе увагу в облраді, як на фракцію та партію в цілому, цього року було як (чого лише вартувало питання заяви облради щодо Табачника).

Мене страшенно засмутили громадські слухання стосовно встановлення бюсту О.С.Пушкіну — це стало такою ганьбою для калушан, що й не висловлю. Зібрання продемонструвало надзвичайно низькій рівень освіченості присутніх – незнання відомостей про життя світового класика літератури, які вивчалися та вивчаються в наших школах!!! ЯЯ вже й не говорю про те, які факти відомі про історію написання самої поеми «Полтава», бо погоджуюся, що далеко не широкому колу цікава переписка Пушкіна з Грибоєдовим. Хоча… те стало лише яскравим прикладом, коли людьми керують емоції, а не здоровий глузд.

Сумно, що чергові обіцянки пана мера відносно залучення коштів міжнародних грантів залишилися звисати з наших вух у вигляді макаронних виробів. Та як виявилося не лише мільйони світових організацій, а ще й наші рідненькі Українські 45 мільйонів поділися у невідомому напрямку – Київ виділив, Вишиванюк підписав, Насалик об’явив – а от яка їх спіткала доля, то вже ніхто не зна – бо як сам мер ухилився від відповіді на те питання.

Отож, для засмути у цьому році калушанам було достатньо причин і без відстеження чергових перемін додатків заступників у команді пана Ігоря Степановича. Щодо року наступного, то можна сміливо прогнозувати засмучення, до яких ми вже звикли – прояви цинізму та брехливість, безплідні обіцянки та святенництво, ошуканство та блюзнірство… тут перелік справді довгий. Ще й вибори…
А передноворічним побажанням, для одного з моїх читачів, ЯЯ залишу побажання збагнути, що будь-яка з найсмачніших апетитних страв у гарнірі з лайна здатна лише викликати блювотний рефлекс.
Усім іншим у новому році зичу кохання та бажання, без яких наші душі мертві. З наступаючим Вас…


P. S.
Шановні читачі мого богу, нині у Калуші триває громадська ініціатива “Загальна мобілізація” зі збору коштів на пам’ятник Романові Шухевичу. Прошу її підтримати.
Калуська місьрайонна станиця братства вояків УПА
Код 20551274,  МФО 380805
АТ «Райффайзен Банк Аваль»,  рахунок № 26001338199
Призначення: Благодійні внески на проектування і спорудження у м. Калуші пам’ятника Р. Шухевичу.
Цей збір коштів є абсолютно прозорим, про надходження свого переказу Ви зможете дізнатися на сайті газети “Вікна” - http://vikna.if.ua/themes/shuhevich