Дуже! Лають його всі, кому заманеться. У відставку пропонують йти. Навіть не пропонують, невдячні, а змушують. А один парламентський гострослов – отой, що з вилами – пропонує Миколі Яновичу йти у відстійку!?
А за що? Кажуть, що Прем’єр-міністр з нього нікудишній. А кому потрібні оті казання? Хіба без казань незрозуміло?
Ще якісь недоброзичливці чіпляються до Яновича, що прийняв рішення про зупинку (паузу, перерву…) про підписання документу про євроінтеграцію. Безпідставно чіпляються! Абсолютно! Що, досі не знають, що закони пишуться для нас з Вами, а не для уряду? Хоча… Якщо й для уряду, то не для цілого. Микола Янович – виняток!
Далі. Янович стверджує, що в ніч на криваву суботу на майдані студентів не було, а були добре підготовлені бойовики. Що на це можна сказати? Ну, не добачає чоловік! Хіба за те, що стара людина кепсько бачить, критикувати її – по-християнськи?
Ні, щоб порадити чоловікові клініку з відновлення зору в Чернівцях. Чудова клініка! Та в отій клініці Миколі Яновичу за (хай і величеньку плату) відремонтують очі за два неповні дні. І він зможе викинути окуляри, а ще краще подарувати їх командирам беркутівців, які не відрізняють, де в людини кінцівки, по яких можна гаратати палицями, а де голови і решта органи, по яких удари наносити заборонено Законом… Хоч закон пишеться не для Беркута. І не тому, що Верховна рада не вміє стулити путній закон, а тому, що Беркут формування протизаконне. Підпільне! Його творці за 25 років ще не зареєстрували підрозділ в Міністерстві юстиції…
Та залишимо незаконників, цебто кривавий підрозділ, якому на закон глибенто наплювенто, на хвильку в спокої і повернемось до Миколи Яновича. Пропонувалось порадити йому клініку з відновлення зору в Чернівцях. Пропонувати легко. А чи знають пропонувальники, що в чоловіка з коштами на операцію сутужно!? Гадаєте, як живе людина на мізерну платню і жебрацьку пенсію, то годна назбирати на операцію? Навіть, як брати до уваги, що животіє на державній дачі. Важко, скажу я Вам!
І тому пропоную учасникам майданів, які зі своїх велетенських стипендій, захмарних зарплат і пенсій, точнісінько таких, як в урядників, збирають кошти для мерзнучих у Києві, скинутись дідусеві на операцію. Бо ніхто, окрім мітингарів Миколі Яновичу не ПІМІЖЕ!
Закінчуючи першу частину роздумів наголошую на такому. Азаров, безперечно, християнин! Він вибачив по-звірячому побитим мирним протестувальникам і попросив вибачення в них. Це цілком в дусі Папи Римського Іоанна. Тож помолімося за раба Божого Миколу і попросімо Господа, аби повернув оному і зір, і розуміння, що час і пора йому, сердечному, відпочити від нас, а нам від нього, та дав здоров’я прожити многая літа. Десь ЯКІМІГА далі від України…
Хай би жив собі чоловік, не тужив, брав лопату, рив город, вирощував картопельку, бавив внучат, читав книжки улюбленої ФІРІЙОН та ПІСІВ МУМІЯРИ…
А тепер перейдемо до другої частини роздумів. У ній погомонимо про нічліг.
Отой пам’ятний, коли студенти, молодь та трохи старших громадян мирно спали на Майдані Незалежності. Спали, бо колись людина мусить спати. Спали спокійно, бо і бачили, і чули, що своїми поступками сподобались самому Президенту. Хоча це сказано надто м’яко! Не просто сподобались, а заслужили його – хай не гучні і тривалі, але оплески. А ще чули, що й генеральний прокурор запевнив, що ніхто розганяти Майдан не буде!
Чи мали вірити цим достойникам? Поза всяким сумнівом! Тож помайданували, поспівали і лягли спочити.
Були там і лідери опозиції, які щось запідозривши, покинули передачу в Шустера. І теж пішли спати далеко за північ. І мужня Руслана пішла…
І що з того вийшло? Криваве побоїще, яке влаштувало незаконне збройне угрупування! Натуральні фашисти! Звірота! Накинулись на сплячих, били, в тому числі лежачих, били по чім попало (дивись по чому взагалі можна бити у першій частині роздумів), товкли жінок, ганялись за сонними молодими людьми по вулицях, доганяли, добивали, і якби не Михайлівський Собор, ці упирі збільшили б кількість жертв вдесятеро…
Ось така історія. Ось така розправа над прихильниками Президента України! Нормальній людині це в голову не вкладається.
А ненормальній? А ідіотам, які стверджують, що там була не молодь, а добре підготовлені бойовики?
А тим мудрагелям з правлячої партії, які дорікають, що так сталося тому, що на Майдані не ночували народні депутати від опозиції? А якби опозиціонери там ночували, то що, був намір їх перебити, щоб потім сказати: темно, хіба розбереш, хто є хто?
Але всі до одного негідники мовчать про те, що на Майдані мирному, на Майдані, фактично на підтримку курсу Президента, мали б ночувати ДЕПУТАТИ провладної партії. Бо тільки вони знають – чого варті оплески та обіцянки високопосадовців! І чим такі обіцянки та запевнення закінчуються… Довірлива молодь не знала. Опозиціонери не знали!
Тепер знає цілий світ! Дожилися українці!
А панове й далі словоблудять, починаючи з прицюцькуватого регулювальника МАХАЙЛА та (на жаль, перелік надто довгий).
А якесь ВОНО з телеекранів обіцяє вийти з партії, фракції, засудити дії збройних бандитів та тих, хто злочинні накази давав. А ВОНО – через ніч – забуває про свої обіцянки! Тож хочеться запитатись в отого пикатого колишнього Ющенківського міністра: ти, бовдуре, чув про таке українське прислів’я – слово не горобець?! Отож, спершу думай, а потім говори, а прокукурікав, пам’ятай – порядна людина відрізняється від шахрая тим, що вміє тримати слово! Прізвище брехуна не називаю, це для нього забагато честі, це просто вОНО, з маленької літери, одне слово, дрантя…
Закінчуючи другу частину, хочу сказати, що мужньо і по-людськи поступила Інна Богословська, яка розповіла на двох телеканалах, як в готелі мішками роздають гроші для вже не тушок, а тітушок та повідала ще багато про що.
І тому пані Інна, виявилась ЄДИНИМ ЧОЛОВІКОМ серед однопартійців!!! Мужня жінка! Як її уберегти від того, аби їй не показали
‘‘кузькіну мать?’’ Бо вже почалось…
Ось ми з Вами дістались до заключної частини.
І знову, вибачайте, що вживаю не вельми парламентський вислів, поговоримо про ідіотів та героїв.
Ідіоти – це ті парламентарі та сидячі на високих драбинах чиновники, які висловлюють настільки дурнуваті пропозиції, що слів для опису їх пропозицій підшукати важко.
Певен, що пам’ятаєте, як мисливця на людей Лозинського пропонували нагородити за мужність чи важко придумати за що. З нагородою мисливець розминувся, а з цюпою – зустрівся (цюпа – то тюрма, діалект). Щоправда, недавно термін ув’язнення полювальнику на людей скостили на рік, він матиме право на амністію і незабаром, гадаю, стане парламентарем за списком якоїсь з партій…
Але мова зараз не про нього. А про що? А про те, що одні ідіоти пропонують ввести війська російські в Україну (позбутися б тих, що є нині!), другі – ввести в державі надзвичайний стан, а треті, чи точніше третій – представити до державних нагород… фашистів, нелюдів та злочинців, мисливців на людей, вбивць і т. і., які розігнали в Києві майдан.
Щоб допомогти цьому вар’яту в деталізації його маячні, пропоную:
Усім беркутівцям, які били людей по головах, присвоїти звання Герой України. Теж усім нелюдам, що били лежачих та журналістів присвоїти звання двічі Герой України, тим, що підняли руки на жінок, присвоїти звання тричі Герой України!
Автору пропозиції присвоїти звання безліч разів Герой України!
А тоді судити – не самосудом, звісно, а судом присяжних, складеним із побитих. І якщо отой суд не винесе рішення повісити всіх, а точно не винесе, бо ж ми європейці, у нас можна лише безкарно глумитися з людей, то присудити – кожному бандюковичу великими літерами випекти на лобі НЕЛЮД…
Знаю, що і цього не станеться. І тішуся з того, бо ми ЛЮДИ, а не звірі.
На тому – бувайте здорові!