Мирослав Кошик

Публікацій: 50

“... І справедливість для всіх”

Саме ці слова завершують клятву вірності народу і прапору, складену у 1892 році Френсісом Белламі і затверджену Конгресом США для загального вжитку. Саме ці слова викарбувані на входах до американських судів та увіковічені альбомом «Металліки» з 1988 року i фільмом Аль Пачіно з 1979 року.

Саме ці слова завершують клятву вірності народу і прапору, складену у 1892 році Френсісом Белламі і затверджену Конгресом США для загального вжитку. Саме ці слова викарбувані на входах до американських судів та увіковічені альбомом «Металліки» з 1988 року i фільмом Аль Пачіно з 1979 року.

Що ці слова значать для американців, які, як не крути, досягнули такого рівня демократії, що останніх років 15 він уже працює проти них?

Ці слова є символом того, що завжди, я повторюю ЗАВЖДИ, є шанс досягнути справедливості, не зважаючи на всі обставини та бюрократично-плутократичні машини, які працюють проти “простого американця”, і... знаєте що? Це спрацьовує і, доволі часто, на користь людей, звичайних людей, які, повірте, бо знаю, мають такі самі проблеми, як і ми, — “прості українці”.

Чому спрацьовують? Бо люди вірять у ці прості слова, які проголошують рівними усіх під Богом з свободою і справедливістю для всіх.

У нас є теж прості слова, у які можна вірити, як, наприклад, те, що народ є ЄДИНИМ носієм влади у нашій країні і що народ має право змінювати владу за власним бажанням і вимагати від влади задоволення своїх бажань як громадян. Прості і хороші слова, у які треба вірити і бути готовими боротись за те, щоб вони, як грім, лунали у серцях мільйонів, і щоб ніхто, ніколи не наважувався гратись з ними, як Чарлі Чаплін в образі Гітлера, глобусом у фільмі “Великий диктатор”.

Ми, як нація, терпіли так багато несправедливості за останні століття, що наш час прийшов забирати борги за старими рахунками. Зараз — або ніколи! Тому хочу сказати усім, хто бачить мету революції у безвізовому режимі та зарплатах у євро: запам’ятайте, що люди можуть терпіти біднiсть, але не можуть жити у несправедливості. При умовах справедливості та моральності, бідність долається суспільством доволі швидко.

Мета всіх громадян у першу чергу — свобода, рівність та братерство. Усі інші цілі ведуть до корупції та поразки революції. “Свобода, рівність та братерство” — три слова, з якими французи творили свою епохальну революцію і з якими вони перемогли. Це утопія — скажете ви, як сьогодні сказав мені мій дуже шановний і виключно інтелігентний ізраїльський друг (так, маю друзів євреїв — привіт чотирьохюрідному брату Тягнибоку), додавши, що всі, хто слідував за цими ідеалами, так і не дійшов до мети, поклавши по дорозі мільйони загиблих,але відразу погодився зі мною, коли я виклав просту статистику (євреї поважають цифри).

Ну так от, у XVIII столітті француз був уп’ятеро біднішим від англійця, вдвічі біднішим від німця і у 3,5 рази — від голландця, і лише вдвічі багатшим за росіянина. Після завершення революції він став у 1,5 рази багатшим за голландця, у 2,3 рази — за німця і лише вдвічі біднішим за англійця, й аж у 8 разів багатшим за росіянина. Помилка усіх полягає у тому, що основним мірилом руху за ідеалами вважається більшовицький переворот, який якраз і не був революцією, а вдалою спробою захоплення влади.

Не обов’язково все стається так, як у 1917 році у колишній імперії Романових, яку ми, українці вкупі з німцями, і створили на нашу спільну лиху долю. Цей переворот, скоріше, виняток в історії, ніж правило. Україна — не Росія, як вдало підмітив червоний директор заводу, який шляхом нашого невігластва став президентом. Шляхом невігластва був обраний і бухгалтер з претензіями месії, і завгар, без претензій, але з купою “панятій” та мрій із важкого дитинства. Отже, політичне невігластво є нашим прокляттям, і воно веде нас манівцями геть від ідеї справедливості і закону. Закон є тим елементом, який керує суспільством на шляху прогресу, і, якщо Закон перешкоджає цьому поступу, то це не Закон, а акт насильства, і він має бути відкинутий громадянами, як баласт, а разом з ним — і всі ті індивідууми, які впроваджують цей незаконний акт у життя суспільства.

Природне право деколи і є законом, і в нашому суспільстві наше природне право — бути вільними, забезпечувати власний добробут та безпеку собі та близьким — поставлено під загрозу. Хтось сумнівається у цьому? Суспільство створює державу для забезпечення своїх прав і укладає з нею суспільний договір (термін Жана-Жака Руссо). У разі невиконання державою суспільного договору (у нашому випадку — Конституції ), громадяни не лише мають право, але і ПОВИННІ змінити державний устрій. Бо це є СПРАВЕДЛИВО. Теорію справедливості вперше розробив один з двох найрозумніших людей, які коли-небудь населяли нашу маленьку планету. Звати його було Арістотель.

І на закінчення хочу подати одну його цитату відносно державного управління: “Хто вимагає, щоб закон владарював, вимагає, видається, того, щоб владарювали тільки божество і розум, а хто вимагає, щоб владарювала людина, той висуває в цій своїй вимозі певний тваринний елемент, бо пристрасність є щось тваринне, та й гнів збиває з істинного шляху правителів, хоч би вони й були найкращими людьми; навпаки, закон — врівноважений розум”.

Ми боремось не проти Януковича, а проти системи тваринного використання влади. Ми боремось за закон і справедливість, за те, щоб, нарешті, побороти наше політичне невігластво і стати тим, чим усі хочуть, — європейською нацією, де “справедливість для всіх”. І хто про це забуде, буде зметений гордим народом на шляху до свободи і процвітання.