Зараз, коли слухаєш і аналізуєш політичні ток-шоу, часто ловиш себе на думці, що кожен з виступаючих висловлює слушну позицію. Чому? Тому що агресія на території України є дивною, це — агресія без оголошення війни, це більше подібно на сплановану операцію спецслужб, аніж на війну.
У багатьох останніми днями нервове виснаження від нерозуміння того, що відбувається, і того, що буде далі. Тепер я можу зрозуміти, як відчував себе пересічний громадянин Франції, Польщі, Чехословаччини чи будь-якої іншої європейської країни у період 1938-40 років. Гітлер був новим типом політичного діяча: харизматичним, переконливим, але — непослідовним. Ніхто не знав, чого ж він хоче насправді.
Нагадаю, до Мюнхенської змови 1938 року, яка фактично знищила Чехословаччину (безпеку якої теж гарантували міжнародні договори), прем’єр Великобританії (найпотужнішої на той час держави світу) Чемберлен тричі зустрічався з Гітлером, і після підписання угоди в Мюнхені повернувся додому зі своєю знаменитою заявою: “Я привіз вам мир для цілих поколінь!”
Як Гітлера тоді,так і Путіна сьогодні, ніхто не міг зрозуміти. Саме тому їх намагались задобрити та заспокоїти, щоб не сталось чогось гіршого. Позиція Заходу щодо України зараз разюче нагадує те, що сталося у Мюнхені у 1938-му. Пацифікація Гітлера тривала доти, поки війська гітлерівців не ввійшли в Париж, а люфтваффе — не почало нищити Лондон. Тільки тоді всі нерви обивателів та дискусії пройшли, і стало очевидно: перемовин із маніяком вести не можна.
Історія повторюється і розумний вчиться на помилках інших. Доки ж буде тривати пацифікація Путіна, панове Обама, Меркель та компанія?
P.S. А може це потрібно було чеською написати, щоб дійшло?
