7 червня я розмістив на Фейсбуці та Однокласниках невелику замітку про “біженців”, яких я зустрів у рідному Франківську. Вона викликала такий широкий резонанс, що я, повоювавши, вирішив розібратись в цьому питанні докладніше. Отже, хто такі біженці?
Біженець — це людина, яка знаходиться за межами його рідної країни, тому що вона постраждала (або боялася) переслідування за ознакою раси, релігії, національності, політичних переконань, або тому, що вона є членами гнаної «соціальної групи», або тому, що вона тікає від війни. Така людина може бути названою “особа, яка добивається притулку”, поки не визнається державою, де вона прагне знайти притулок. Конвенція 1951 Організації Об’єднаних Націй про статус біженців прийняла таке визначення біженця (у статті 1.A.2): Кожна особа, яка: в силу цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань і перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може або , внаслідок таких побоювань, не бажає користуватися захистом цієї країни”.
ООН , численні міжнародні організації та більшість країн Європи, США, Канада, Австралія та Нова Зеландія безпосередньо займаються проблемою біженців та допомагають їм знайти притулок в країнах цивілізованого світу. Зараз у світі офіційно зареєстровано 15,4 млн. біженців. У світі створено десятки таборів для біженців, як, наприклад, Заатарі в Йорданії, чи Хатай в Туреччині для розміщення біженців з Сирії, або табори для біженців з Палестини в Ізраїлі.
Чи є люди, які втікають від лихоліття війни на Донбасі, біженцями? Ні, вони не є біженцями, оскільки вони не покидають територію держави, громадянами якої вони є. То хто ж вони? Вони є внутрішньо переміщеними особами, а це вже зовсім інша річ. Немає жодного визначення у міжнародному праві цього терміну, хоча резолюція ООН “Про керівні принципи з питання про переміщення осіб всередині країни” використовує таке визначення: Внутрішньо переміщені особи — це люди або групи людей, які були змушені або їх змусили покинути або залишити свої будинки чи місця звичайного проживання, зокрема, в результаті, чи для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, постійних проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або техногенних катастроф, і які не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів.
Так і хочеться сказати словами Жеглова: “Улавливаешь, Ручечник, номерок то ты вытащил не той”. Внутрішньо переміщені особи не мають прав біженців і не можуть претендувати здобути цей статус в західному світі, з усіма благами, які надає законодавство бельгій, америк та францій до біженців. Можливо, саме тому, багато втікачів з Донбасу , перебуваючи десь на Харківщині, уперто кажуть, що вони є біженцями з ДНР і ЛНР. Зрозумійте мене правильно: я не говорю про всіх людей, які були змушені покинути свої домівки — я говорю про тих пройдисвітів, які думають використати війну для своїх меркантильних інтересів. Отож, до тих, хто планує вирушати далі на Захід: їдьте до Росії, хай вона, як іноземна держава, організує для вас табори біженців від “звірств бандерівців”, хоча вона, вірніше — він, той, що Хуйло, здається, не збирається їх відкривати, а як відкриє, то використає кліпи з таборів біженців на Близькому Сході — “ватнік схаває!”
— “А почему женщины с Луганска в паранджах?” — ” Это потому чтобы жидо-бандеровцы их не узнали”. — “Гореть им в аду!”
Ми маємо проблему. До нас приїздять тисячі людей зі Сходу (34 тисячі уже прибуло). У Франківську зареєстровано вже понад 300, але є ще незареєстровані. Серед них можуть бути і терористи, які намагатимуться уникнути справедливого покарання, і пройдисвіти, які хочуть “халяви”. Я не хочу, щоб Стрєлков попросив притулку десь у Калуші, як батько трьох дітей з Артемівська. Тому фільтрація є конче необхідною! Ми приймемо і поділимось усім, що маємо, з діточками, жінками та старими, але... здорових бугаїв, які вимагають грошей, захисту і “водкі”, ми повинні відсилати назад. Не можеш воювати? Бери лопату — копай траншеї. Не хочеш? Іди на завод полірувати зброю. Лише так і не інакше. Може, це в мене особисте? Може, тому, що двоє людей, яких я знав, загинули на фронті. Але ні, не те, бо саме так є справедливо. Ти шукаєш допомоги? Допоможи сам! Гинуть наші солдати! Наші з Франківська, Чернівців, Мелітополя, Луганська. Якщо ти — не частина України — вали в Росію . Чому ти їдеш сюди? Не ми, а ти нам винен, люмпен, тим, що тебе терпимо, бо доля поселила тебе на наших теренах. Закрий рот і дякуй за те, що тебе приймають. Ні — в Росію в ДНР, а там біженцем в дружні Росії країни.Список почитаєш.
Кожна приватна особа, яка буде приймати у себе внутрішньо переселених осіб, повинна дізнатися, хто вони є та їхню лояльність до держави Україна. ЦЕ ОСНОВА! Ще одне — громадяни України мають право пересуватись у її межах як завгодно, але вимагати чогось— то вже зовсім інша пісня.
Ми переможемо, ми вистоїмо, але пильності — ми, громадяни нації вільних людей, не повинні втрачати ніколи!
