ВІКНА 22 роки поруч!
Мирослав Кошик

Публікацій: 50

Щурячі перегони, або Слуги слуг народу!

Ні, не в нашому місті, ідіть собі деінде, мародери. Нам треба вже остаточно очиститись від вашої мерзоти.

В місті Івано-Франківськ є місце, яке називають “під афішами”. Років 40, а може і більше, так називають. Принаймні, усе своє життя я знаю, де то місце є і де люди призначали побачення або повідомляли про місце зустрічі. Для тих, хто не народився в цьому місці, подібна точка знаходиться “під фонтаном”.

Для тих, кому «до лампочки» це місто, подібні географічні мірила є в будь-якому кабаку, або, як тепер модно казати, в “пабі”.

Сьогодні дізнався, що існує проект, який передбачає створення чергового “пабу” на місці “афіш”. Проект подано від ТзОВ “Панорама-Плаза”, власниками якої є не франківці, а кияни. Звичайно, киянам, якось, все рівно історія нашого міста і та мурована 80-літня стіна, на якій десятиліттями мешканці міста дізнавалися про культурно-розважальні заходи. Їх не можна звинувачувати, вони “самі нє мєсниє”. Але місцеві “діячі”, які прийняли цей проект на розгляд, заслуговують нашої пильної уваги.

Хто ці люди і чому вони прийняли цей проект?

Чому — зрозуміло. Вам хіба ні? Тому що де грошики, там і щастя. Де можна щось вкрасти, вициганити, там і звитяга. Вже близько 10 років моє, перепрошую наше, місто плюндрується усякими шахраями, які захарастили його висотками, банерами, рекламою, стихійними базарами… пігмеями, спудеями… Ой, то вже пісня “Мертвого Півня”, але вибачайте, то теж файно пасує в мозаїку мого майже знищеного міста.

Почув, що знімають афіші, і пішов туди. Проходив повз найдревнішої будівлі нашого міста — неперевершеного католицького собору, де зараз музей мистецтв. Іду собі, милуючись бароковою красою і — бачу величезний, 20-метровий вертикальний банер на стародавній стіні, де написано, що то таки є музей мистецтв. Яка естетично кастрована падлюка повісила цей банер на бароковий собор?

Іду далі. Бачу на Ратуші реклами турфірм і ще якогось “дідька”. Проходив повз пам’ятник Міцкевичу, то щиро зрадів, що поет не тримає банер “Київстар” чи ” вареників від Федика”. Добіг до “афіш”. Ні, ніби поки що на місці. Сказали мені в архітектурі, що десь там є двері, через які має бути вхід в новий “велелюбний паб”. Шукав і знайшов - шукайте і Ви. З вулиці Січових Стрільців є металеві двері, усі завішані рекламками, так що їх не видно, а на додачу якийсь “вуйко” незаконно, як і ті рекламки, гендлює городиною. Ще там сидить сліпець, і, коли йому дати гроші, то запитає, яка то купюра.

Ви зрозуміли усю цю динаміку пересувань та образів? Це картина нашої України, яку на наших очах розпродують по дрібних кавалках. Цей мій шлях до “афіш” — це те, що ми будемо переживати постійно, допоки не позбавимось від зайдів, ділків, шахраїв, пройдисвітів і далі по тексту. Ці “політики та господарники” махають руками, надувають щоки,щось блокують, борються проти мерських “банд”, залучаються підтримкою “підприємців”, кладуть асфальт за державні кошти, репетують в неті про “зраду” та євроінтеграцію. Фу, гидко!

Звідки Ви усі взялись в нашому місті? Злодійкуваті люмпени зі свинячими очима, які постійно бігають, і бажанням вислужитись перед господарями. Щурячі перегони — ви наше все! Після нас хоч потоп, казав король, внуку якого відрубали голову. Дайте нам усе зараз, бо бос хоче більшого прибутку і нервує, адже в долярах бариші таки впали, клята інфляція, як каже ще один борець за розподіл коштів.

Жертвою є наше місто. Ні, наші міста по всій Україні. Але ще маємо час дати тим захланним щурам по задниці і вигнати їх, разом з гречкою, псевдо-відпочинками для пенсіонерів, псевдо-європейським вибором, соціальними їдальнями та магазинами, аптеками з краденими ліками, асфальтом на вишиванці і повною неадекватністю цих слуг.

Ні, не в нашому місті, ідіть собі деінде, мародери. Нам треба вже остаточно очиститись від вашої мерзоти. Кожен учасник щурячих перегонів, який хоч на хвилю забуде волю свого господаря і по-справжньому повстане проти засилля неконтрольованих забудов, реклам, банерів, розпродажу Карпат, вирубки лісу, контрабанди, засилля наливайок, приватизації тротуарів, торгівлі трусами біля капличок, може мати шанс знову стати людиною.

Бог добрий і люди теж вміють пробачати.

І, нарешті, повертаємось до “афіш”. Ви, паразити суспільства, маєте величезний багатоповерховий комплекс на Грушевського. Ваші ідеологічні батьки-комуняки знищили старовірменський квартал міста, щоб Вам там було комфортно. Слухайте, нащо Вам “афіші”? Там так мало місця. Відкрийте у себе в кабінетах усе те, що Вам приносить прибуток: бордель боулінг — на першому поверсі, базар трусів і медовухи — на другому… І так далі — фантазію маєте. Реально, прибутки будете знімати ще ті: казино, блек-джек, рулетка, стріп-клаб. Залиште нам , мешканцям, ту одну стіну, що “біля афіш”, бо лихо вам буде, сарана єгипетська.