Вікторія Ядощук

Публікацій: 5

Реформи в освіті: крок вперед чи гра з людським долями?

19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Тобто, вже минулого року всі реформи в освіті повинні бути впроваджені , і наша освіта мала б бути європейського рівня, і відповідно випускники наших вузів мали б можливість без проблем працювати закордоном. Як на мене звучить просто смішно.

Безперечно, у нових реформах є багато позитивного. Зовнішнє тестування дозволило багатьом стати студентами завдяки знанням, а не завдяки допоміжних засобів. Це  хороша мотивація дітей навчатися в школі. Але найголовніше проблема, за словами дітей – це те, що рівень знань, які дає середня школа не відповідає рівні тестувань, які пропонуються абітурієнтам. Так виникло таке явище, як репетиторство. Варто зазначити, що вчителі старших класів добре на цьому наживаються. Постає питання навіщо вчитися в школі якщо все одно прийдеться наймати репетитора для того, щоб здати зовнішнє оцінювання. Це одна найважливіших проблем. 

Останні роки діти відчувають себе «лабораторними щурами», адже кожного року змінюються правила вступу до вищих навчальних закладів. І цей рік не став винятком. По-перше скоротили термін реєстрації на тестування , якщо минулого року можна було реєструватися протягом трьох місяців, то цього року абітурієнти повинні вкластися в місяць. По-друге реєструватися доведеться за допомогою пошти. Нема сумнівів, що виникнуть проблеми. З невідомих причин до переліку предметів додали російську мову. Також 20 балів можна заробити відвідуючи підготовчі курси в університеті, хоча вони є не у всіх вищих навчальних закладах, а якщо і є то за дуже «сприятливими» цінами для абітурієнтів.

Переживши тестування в минулому році я витратила багато сил, часу, і здоров’я, тому не хочеться щоб високопосадовці ( здебільшого вони самі без вищих освіт), гралися нами, як в ляльковому театрі.

Нові зміни прокоментував уже колишній  директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук: «Це швидше, з одного боку, реалізація планів на ліквідацію незалежності ЗНО, а з іншого боку – власні амбіції окремих нинішніх керівників Міністерства освіти, в яких є помста за те, що було раніше”, - зазначив він.

“Мова йде про те, щоб ЗНО зробити залежним. І біда в тому, що не від міністерства, а від однієї конкретної людини у міністерстві. І постать цієї людини дуже чітко вгадується”, - підкреслив Лікарчук.

Коментуючи майбутнє системи зовнішнього оцінювання, Лікарчук зокрема зазначив, що якщо повністю спрацює система прийому до ВНЗ так, як вона передбачена сьогодні, то ЗНО стане профанацією. Екс-директор підсумовуючи сказав, що такоготестування, яке було в 2008-2009 роках, уже не буде. Тобто ЗНО втратило свою незалежність.

Одним словом появилася можливість поступати не тільки завдяки своїм знанням, і чітко видно що ми в галузі освіті ні на крок не приблизилися до європейського рівня освіті. Проблеми освіти – проблеми цілої нації, бо рівня освіти залежить наше з вами майбутнє.