Калиняк Богдан Михайлович (м. Коломия, Івано-Франківська область) народився 29.01.1961 року і, не доживши однієї доби до свого 53-го дня народження, помер 28.01.2014 року. У нього залишилися дружина Ольга Михайлівна, з якою вони прожили у любові та злагоді 28 щасливих років, син Володимир (24 роки), дочка Ірина (27 років), яка, крім улюблениці дідуся — онуки Аліни (4 роки), скоро матиме ще одне дитятко. На жаль, пану Богдану вже не судилося поколихати на руках маленьку крихітку....
Чому Богдан Михайлович, будучи успішним бізнесменом, щасливим сім’янином, поїхав на Майдан, де самовіддано дні і ночі працював, не покладаючи рук, де, ризикуючи життям, стояв на передовій на Грушевського, коли обливали з водометів і калічили мирних демонстрантів?
Рідні й не очікували іншого, адже, кажуть, це — у крові. У цьому роді він — не перший борець за вільну Україну. Ще у 1948 році його батько Михайло Дмитрович, якому, дякувати Богу, йде 88-й рік, був засуджений до 35 років тюрми тільки за те, що на фасаді сільської школи у Великій Кам’янці повісив синьо-жовтий прапор. Відсидівши 8 років, його відпустили, бо мав «золоті руки» і потрібен був на волі. Так у Богдана Калиняка і його старшої сестри з’явився шанс прийти у цей світ і продовжити відстоювання своєї Батьківщини.
Пан Богдан був людиною працьовитою, дуже чесною, не любив публічності і хвальби, з великим задоволенням йшов на зустріч іншим. Усі, кому він допоміг, згадують про його «легку руку» і вдячні за те, що часто попри їхнє бажання, спонукав до дій, які завжди приносили користь. Чоловік не любив зволікати і знав, що своїми силами можна добитися чого завгодно, адже сам був тому прикладом: не маючи нічого, він досягнув благополуччя для себе і своїх дітей. Мав веселу вдачу, був комунікабельним, жвавим, не міг всидіти на одному місці, любив активний відпочинок з дітьми, друзями, вів здоровий спосіб життя, ніколи не скаржився. А ще чоловік любив тварин, казав, що при хаті обов’язково мають бути собаки. Коли у селі ще були коні, то кожного разу пан Богдан їздив верхи.
Богдан Михайлович багато мандрував світом у справах та до родини, але відпочивав тільки на рідній землі — у Криму, в Одесі. Вважав, що потрібно піднімати економіку своєї держави, а не чужої. Тільки у вересні 2013 року діти вмовили батьків поїхати на море у Туреччину. Звідтіля уже Богдан Калиняк зі своєю невід’ємною половинкою відправилися в Ізраїль. Чоловік потім сказав дітям, що, якщо людина об’їхала півсвіту, а на святій землі не була, то ці подорожі нічого не вартують.
Пан Богдан мав звичайні мрії люблячого чоловіка і батька, відданого сина. Він хотів побудувати хату своїй дочці, розвивати родинний бізнес. А ще – намалювати генеологічне дерево своєї дуже великої родини. Не судилося... Донька Ірина не може стримати сліз, розповідаючи про батька. Каже, що на тата усі в родині рівнялися, навіть найменша внучка Аліна, яка тепер щодня малює малюнки для улюбленого дідуся і передає бабусею на могилу...
Банківські реквізити на ім’я дружини пана Богдана Калиняк Ольги Михайлівни:
Ощадний банк р/р 2909628, МФО 336503, код 09336500, призначення: поповнення карткового рахунку № 26207013952008
