Оснащені блоком налаштування, веб-камерою в парі з телевізором і “Xiaoyi”, голосовим помічником, подібним до Siri, клієнти отримують доступ до телемедицини та системі SOS, а також платних послуг, що включає прибирання номерів і доставку їжі. Оренда маленького робота, який може зателефонувати в медичний центр у відповідь на усні заклики клієнта про допомогу, обійдеться додатково в два юаня в день. Запущена всього чотири місяці тому система інтелектуального догляду Lanchuang вже обслуговує 220 тисяч літніх клієнтів в 16 містах, половина з яких знаходиться в Шаньдуні, швидко старіючої провінції в східному Китаї, де базується компанія.
Проект, повідомляє Reuters, розрахований на 1,5 мільйона користувачів в цьому році, 12 мільйонів в наступному році і 30 мільйонів до 2021 року. Шкода, що в Україні наразі нема нічого подібного, втім львівський пансіонат для людей похилого віку РенаМед здатний ще краще потурбуватися про стареньких, адже тут створено ідеальні умови для бабусів і дідусів: комфортні умови проживання в екологічно чистій зоні, відмінне харчування, чуйний досвідчений персонал, особливий догляд за людьми з хворобами Альцгеймера, Паркінсона, опорно-рухової системи, сердцево-судинними захворюваннями, тощо.
Мета китайського проекту, запевняють в компанії, полягає не в тому, щоб заробляти гроші на своїх клієнтів, деякі з яких отримують пенсії в кілька сотень юанів на місяць, а в тому, щоб знизити завищені тарифи провайдерів автономних послуг.
“Ринок послуг по догляду за людьми похилого в Китаї величезний, але ці послуги коштують надто дорого”, - заявив агентству генеральний директор компанії Лі Лібо.
У Китаї проживає чверть мільярда людей у віці 60 років і старше, і до 2050 року ця цифра, за оцінками уряду, повинна скласти майже півмільярда осіб, або 35 відсотків населення.
Турбота про старіючих батьків традиційно лягає на плечі дітей, але в сучасному Китаї, де політика щодо однієї дитини була скасована тільки в 2016 році, синові або дочці доводиться доглядати, як мінімум, за чотирма старіючим людьми, включаючи не близьких родичів. Часто діти переїжджають в міста далеко від рідного дому.
Будинки для людей похилого віку та неходячих зараз активно відкриваються в усьому Китаї, але вони занадто дорогі для більшості сімей. Офіційні опитування показують, що три чверті громадян похилого віку КНР вважають за краще жити вдома.