Кожне богослужіння зобов'язує священника одягати своє вбрання і тут дуже велика різноманітність. Наприклад, на весняні свята прийнято носити зелені шати, в дні присвячені Ісусу Христу і пам'яті пророків священик вбирається в одяг жовтого або золотого кольору.
Зараз практично кожна церковна пошивна майстерня може похвалитися величезним асортименту різноманітних шат і вишитих атрибутів для богослужінь. Вибір і справді великий, але є свої нюанси, іноді трапляється так, що ціни в магазинах при таких майстернях просто величезні і звичайним священикам просто не по кишені зробити покупку. Саме тому магазин https://oblachenie.com/ працює таким чином, щоб не залежно від сану і фінансового стану кожен зміг придбати потрібний йому товар.
Дуже важливо звернути увагу на цілий ряд переваг покупки готового церковного вбрання саме в нашому онлайн-магазині.
- економія часу, якщо порівнювати з виготовленням конкретного вбрання за індивідуальними мірками.
- відмінна якість одягу гарантується репутацією нашого виробництва, на якому трудяться не просто професіонали, але люди, які розуміють високу місію і призначення кожної деталі облачення священнослужителя. До того ж вони прекрасно розбираються в варіантах крою одного і того ж шати, наприклад, відмінності між грецьким, болгарським і українським підрясником.
- ми дуже педантично ставимося до підбору тканин і віддаємо перевагу натуральним матеріалам.
- ми розбираємося в тому, які саме тканини можуть бути використані для пошиття іподьяконського або єрейського вбрання (в основному, це парча), а які потрібно відкласти для мантії або косоворотки.
Історія виникнення церковного одягу
До сих пір немає єдиної думки про те, чи було особливе вбрання в перші часи християнства чи ні. Оскільки в ті часи були жорстокі гоніння на християн, деякі літургісти припускають, що служби відбувалися в звичайних одежах.
За свідченням Євсевія Кесарійського в 4 столітті облачення для служіння вже існували. Також припускають, що клірики 4-6 століть при богослужінні одягалися в одяг новий і кращий, хоч і мали загальний крій з мирськими.
З 4 століття явна відмінність богослужбового одягу стала полягати в тому, що вона була білого кольору. З плином часу відбувалися зміни в богослужбових одежах і з'явилися облачення кількох кольорів, а також утворилися кілька видів одягу для кліру. Так з'явився стихар, який надягали диякони і священики, але стихар священика був ширшим, ніж дияконський. Зараз стихар також є спільною для всіх ступенів кліру одягом.
Фелонь за свідченнями істориків була спільним зимовим одягом, який надягали під час холодів, відвідування театрів. З якого саме часу фелонь стала літургійної одягом - не з'ясоване достеменно. На заході вона була відома з 5-6 століть як одяг священиків, в ній на фресках зображені апостоли Петро і Павло. Сьогодні форма фелоні трохи видозмінена: з передньої її половини значна частина вирізається, і вона не є нижчою пояса, для більш вільних дій руками.
Саккос, верхнє вбрання архієрея, сходить до римського верхнього одягу - далматика. Далматик був довгий одяг, що облягає тіло колом, з широкими рукавами до ліктів білого кольору, прикрашена нашивками.
Плат священнослужителі зазвичай мали при собі для обтирання поту. Спочатку плат не відносився до одягу священнослужителя, але з 6 століття його стали носити як знак почесної відзнаки в лівій руці римляни, потім з 9 століття він стає загальною приналежністю всіх священнослужителів західної церкви.