Міфи про самогон

Самогоном у нас прийнято називати міцний алкоголь домашнього виробництва. В Україні період монопольного державного виробництва алкоголю був настільки великий, що домашній алкоголь обріс цілою міфологією, яку старанно підтримувала і створювала держава.

Полезная информация для желающих заниматься производством алкогольных напитков: предлагаемая компанией "Spirtkolonna" ректификационная колонна для самогонного аппарата позволяет получать наивысшего качества дистиллят и спирт-ректификат не ниже категории Люкс. 

Міф перший - самогон - це сурогат

Сурогат, це неякісний замінник будь-якого продукту, що не володіє деякими властивостями оригіналу. Наприклад, сурогатом кави є цикорій або дубові жолуді. Результатом же домашнього виробництва алкоголю є саме алкоголь, з усіма властивостями оригіналу. З таким же успіхом можна вважати сурогатами домашні соління і картоплю з власного городу. Сурогатом же домашній алкоголь або самогон є тільки з точки зору офіціозу, так як не несе ні прибутку рітейлерам, ні акцизів в казну, ні хабарів чиновникам.

Міф другий - самогон - це каламутна рідина з огидним смаком і запахом

Згадайте моменти з радянських фільмів. Обов'язково чверть мутного самогону і гранований стакан, при чому все це в руках або на столі головного негативного героя. Безумовно продукт з такими властивостями можна отримати в домашніх умовах, але для цього необхідно порушити технологію виготовлення самогону, та й техніку безпеки заодно. Можна, звичайно, для прискорення процесу бродіння додати в брагу курячий послід, що реально скорочує терміни бродіння, але навряд-чи хто-небудь при домашньому виготовленні алкоголю для себе буде застосовувати такий спосіб прискорення процесу, а смак такого напою просто страшно собі уявити!

Міф третій - самогонщик - це або спитий мужик в тільнику і сімейних трусах по коліно, або бабуся в хустці

Грамотний процес виготовлення домашнього алкоголю вимагає уважності і точності, тобто тверезості, ну хоча б на час процесу. Та й поставити на плиту перегінний куб реального обсягу не під силу бабусі. До когорти самогонників насправді входять різні люди, з дуже різними рівнями освіти і доходів. Безумовно є люди, які намагаються скоротити витрати на алкоголь, адже реальна вартість самого простого домашнього алкоголю на основі цукру і хлібопекарських дріжджів приблизно в сім разів менша за вартість найдешевшої магазинної горілки.

Але є люди, охочі особисто виготовляти якісний чистий домашній алкоголь з екологічно чистої сировини, найчастіше вирощеного своїми руками. Люди просто хочуть розуміти, що ж саме вони п'ють і готові йти на пристойні витрати для того, щоб пити гарантовано якісний продукт. Цінники на самогонні апарати в інтернет-магазинах вражають, а португальські мідні аламбика, за допомогою яких можна прямо на столі приготувати грам 250-300 самогону за вечір коштують близько 8 тис. грн, але радують душу естета своєю мідним пишністю.

Окрему категорію самогонників складають люди, яким просто цікавий процес конструювання і виготовлення складних систем, так з'являються повністю автоматизовані малогабаритні автономні спиртозаводи.

Міф четвертий - найкращий самогон - це первак, тобто перша порція рідини, яка видається дистилятором

У магазинах можна навіть зустріти горілку з гордою назвою "Первак". Первак прекрасно збиває з ніг, але не без наслідків для здоров'я. Насправді "первак" або "голова" містить в основному різні токсичні речовини з температурою кипіння нижче, ніж у етилового спирту. Використовувати первак можна тільки в технічних цілях, в якості розчинника, розпалювання для багаття або рідини для склоомивача.