Що потрібно знати про працевлаштування іноземців і отримання тимчасової посвідки на проживання в Україні

В процесі ведення зарубіжними компаніями бізнесу в Україні найчастіше виникає нагальна потреба заняття певних посад в українських дочірніх компаніях іноземними громадянами.

Законодавство України дозволяє українським роботодавцям працевлаштовувати іноземців та осіб без громадянства лише при наявності дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, виданого територіальним органом державної служби зайнятості.

Дозвіл видається лише на підставі належним чином оформленого пакету документів, що включає, серед іншого, документи про освіту та кваліфікацію, документ про відсутність судимості, медичну довідку про відсутність деяких захворювань. За видачу дозволу також справляється плата в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених в Україні (гроші підлягають сплаті вже по факту прийняття рішення про видачу дозволу).

Важливим нюансом є те, що за загальним правилом іноземці можуть працевлаштуватися в Україні лише в тому випадку, якщо в країні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, здатні виконувати відповідну роботу (це правило, не діє в ряді випадків, наприклад коли засновник працевлаштовується на керівну посаду у власній компанії). Отже, роботодавець попередньо повинен подати дані про вакансії в районний центр зайнятості і дати можливість працевлаштуватися українським громадянам.

Крім того, після отримання дозволу роботодавцем в досить короткі терміни повинна бути подана копія укладеного трудового договору (контракту), інакше дозвіл анулюється. Положення договору (контракту) безумовно повинні відповідати законодавству в працю України.

Дозвіл на працевлаштування ще не дає іноземцю права перебувати на території України на протязі часу, що перевищує терміни, встановлені візовим законодавством і міжнародним угодами (як правило, 90 днів на протязі півроку).

Тому, якщо іноземний працівник буде перебувати в Україні не наїздами, а на регулярній основі, йому буде потрібно також оформити тимчасовий вид на проживання в Україні в органі Державної міграційної служби (колишній ОВІР) і прописатися (стати на облік) за місцем свого проживання. Ці процедури зажадають ряду додаткових документів, зокрема поліса медичного страхування і копії договору оренди житла.

Як дозвіл на працевлаштування, так і тимчасовий вид на проживання (з рідкісними винятками, визначеними законодавством) підлягають щорічному продовженню за спрощеною процедурою. Однак, якщо пропустити терміни продовження, то знадобитися повторне проходження повної процедури (як при первинному оформленні).

Іноземних громадян, які тривалий час прожили в Україні і пустили тут коріння (українська дружина, діти), може також зацікавити отримання постійного виду на проживання в Україні. Посвідка на постійне проживання фактично зрівнює іноземця в правах і обов'язках з громадянином України (за деякими винятками, такими як право голосу на виборах, військова повинність), в тому числі дозволяє працювати без дозволу. Посвідка на постійне проживання безстроковий і може бути анульований лише по ряду серйозних причин.

Компанія LICIT пропонує кваліфіковану юридичну підтримку в усіх питаннях, пов'язаних з облаштуванням іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні, таких як:

  • первинне отримання та продовження дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства;
  • первинне отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання в Україні;
  • отримання, при необхідності, дозвіл на імміграцію і постійного виду на проживання в Україні.

У кожному індивідуальному випадку ми готові обговорити певний пакет додаткових і супутніх послуг, який можуть знадобитися в процесі облаштування іноземців в Україні (отримання іноземцем ідентифікаційного номера в українських податкових органах, легалізація документів, юридичний супровід ввезення в Україну транспортних засобів та іншого майна, відкриття банківських рахунків в українських банках та інше).

Висока кваліфікація і багаторічний досвід фахівців компанії LICIT в даній сфері також дозволяє надавати юридичну допомогу в нестандартних ситуаціях, що вимагають індивідуального підходу, наприклад при отриманні в Україні тимчасового притулку або статусу біженця, отриманні українського громадянства (націоналізації), тощо.