За данним інформаційного агенства Інфокурс видуботок нафти буде скорочуватись, а виробництво водню навпки збільшуватиметься. Оскільки світ продовжує траєкторію до переходу до чистої енергії напередодні катастрофічних кліматичних змін, концепція пікової нафти стає дедалі частішим рефреном у заголовках.
Звичайно, світ не завжди працював на нафті, і геополітична карта влади перебувала у майже постійному руслі з часів промислової революції. Хоча колись Близький Схід мав величезну владу в міжнародних відносинах завдяки масивним родовищам нафти в регіоні, в останні роки Сполучені Штати змусили засмутитись політичні владні структури у всьому світі потоком дешевої сланцевої нафти та газу, що витікає із Пермського басейну Західного Техасу.
Сланцева революція
Сланцева революція США «перекроїла глобальну політичну карту», забравши кермо світового енергетичного ринку у ОПЕК та передавши цю владу «великій трійці»: США, Росії та Саудівській Аравії. Якщо ви взагалі звертали якусь увагу на заголовки, що виходили з Пермського басейну в останні роки, і особливо в останні місяці, ви будете знати, що це похмурий бізнес. Колись могутня американська сланцева революція незліченною кількістю разів проголошувалась мертвою, оскільки виробництво США за останні кілька років зменшилось і отримало, начебто, свою перевагу від пандемії COVID-19. Це, доречі, спричинило падіння ціни на сиру сировину Західного Техасу майже до 40 доларів нижче нуля.
Внаслідок втрати США позицій на світових ринках нафти та енергетики, геополітичні карти знову доведеться перекроювати, і цього разу, схоже, Китай може вийти на перше місце. За часів Сі Цзіньпіна Китай здійснив величезне проникнення на світові ринки електроенергії, значною мірою завдяки наполегливій ініціативі Пекіна “шовковий шлях”, оголошеній у 2013 р. Ця глобальна програма розвитку інфраструктури передбачає інвестиції Китаю в близько 70 країн та міжнародних організацій.
Роль Китаю
Енергетика відіграла величезну роль у амбіційному виході Китаю на світові ринки. Пекін дуже голосно висловився про високі амбіції країни стати вуглецево нейтральними до 2060 року і вклав значні кошти у розвиток свого сектору ядерної та відновлюваної енергетики в рамках цього плану. Хоча риторика Пекіну в основному формується навколо екологічної свідомості, декарбонізації та чистої енергетики, однак, припускають, що ця ініціатива має набагато більше спільного з енергетичною безпекою Китаю, ніж будь-що інше.