Тепер безпосередньо про поширені міфи щодо шкоди мікрохвильових печей.
Міф №1. Їжа повинна бути «живою», а приготування в мікрохвильовій печі «вбиває» її.
Такий же міф, як і існування «живої» їжі, про яку особливо люблять говорити сироїди. Деякі люди вважають, що клітини фруктів і овочів після термообробки вмирають. Однак на той час, як продукти потрапляють на стіл людини, клітини в них вже мертві!
Так, клітини фруктів і овочів починають гинути відразу після збору плодів. «Живими» в їжі залишаються хіба що деякі бактерії, наприклад, що викликають псування продуктів. Тут найважливішим є той факт, що наявність живих клітин в продукті ніяк не впливає на вміст поживних речовин в ньому.
Міф №2. Приготування їжі в мікрохвильовій печі руйнує поживні речовини.
В цілому, будь-який спосіб приготування їжі впливає на поживні речовини: білки, жири, вітаміни і мікроелементи. Однак в цьому процесі є кілька факторів: інтенсивність і тривалість нагрівання, а також площа контакту продукту з навколишнього його водою. Останній є найважливішим.
Якщо ви варите овочі у воді, то вміст поживних речовин в них зменшується. Особливо сильно це позначається на водорозчинних вітамінах (С, В1, В2, В3 (РР), В6, В12), які просто випаровуються з водою. Приготування їжі в мікрохвильовій печі, так само як і в духовці, в найменшій мірі впливає на поживні речовини.
Результати великого дослідження про те, як різні методи приготування їжі впливають на вміст антиоксидантів в 20 овочах показали, що приготування овочів в мікрохвильовій печі, запікання в духовці, а також жарка на сухій сковороді без олії привели до найнижчих втрат поживних речовин, а варіння - до найбільших втрат. «Вода виявилася не кращим помічником кухаря, якщо йому потрібно приготувати овочі», - повідомляється в дослідженні.
Поживні речовини зберігаються в їжі не тільки тому, що в мікрохвильовій печі її можна готувати без води. Не можна забувати, що на приготування в мікрохвильовій печі йде набагато менше часу, а значить, поживні речовини в їжі краще зберігаються.
Міф № 3. Мікрохвильові печі змінюють молекулярну структуру їжі. На додачу вона стає радіоактивною.
Радіохвилі, які мікрохвильовка випромінює, не можуть змінити атомно-молекулярну структуру їжі. Мікрохвильовому випромінюванню просто не вистачає енергії, щоб руйнувати молекулярні зв'язки. Квант енергії мікрохвильового (неіонізуючого) випромінювання не здатний відірвати електрон від атома. Молекулярні зв'язки може змінити гамма-випромінювання (іонізуюче), та сама «радіація». Але навіть під її впливом (якщо тільки не сунутися в випромінювання реактора або коллайдера) їжа не може стати радіоактивною.
Якщо ж після розігріву в мікрохвильовці їжа здається трохи іншою на смак, то це через те, що в СВЧ-печі продукт нагрівається цілком. На відміну від духовки і сковороди, де продукт нагрівається тільки зовні, мікрохвилі проникають в їжу на глибину приблизно 2,5 см.
Міф №4. Через мікрохвильове випромінювання розвиваються онкологічні захворювання.
Лише тривалирй прямий вплив мікрохвиль на людину може привести до збоїв в роботі імунної системи. Щоб цього не сталося і мікрохвилі не поширені за межі СВЧ-печі, творці передбачили різноманітні види захисту.
Наприклад, для виробників мікрохвильових печей розроблені стандарти, які обмежують мінімальну випромінювання, що виходить від побутового приладу. Для мікрохвильових печей стандартом є щільність потужності в 5 мВт / см2 на відстані 5 см від печі.
Для порівняння, максимальна щільність потужності більшості мобільних телефонів становить близько 10 мВт / см2. Однак поки вченим не вдалося знайти зв'язку між використанням телефонів і проблемами зі здоров'ям.
Дверцята мікрохвильових печей також повинні виключати вихід мікрохвиль назовні. Дверцята складаються з декількох шарів скляних або пластмасових пластин. Між пластинами знаходиться сітка з перфорованого металевого листа. Метал відображає мікрохвилі назад всередину печі, а ось крихітні отвори перфорації СВЧ-випромінювання не пропускають.
Крім того, інтенсивність випромінювання різко зменшується з відстанню. Якщо не проводити по кілька годин на день на відстані менше 5 см від мікрохвильовки, то навіть випадковий витік мікрохвиль, що прорвалися з СВЧ-печі, буде абсолютно нешкідливою. Ще одна хороша порада - це не використовувати стару мікрохвильовку, яка може працювати неправильно.
Міф №5. При розігріві в мікрохвильовці утворюються канцерогени.
Як ми з'ясували раніше, мікрохвилям просто не вистачає енергії, щоб викликати будь-які хімічні взаємодії. Шкідливі речовини можуть з'явитися, якщо розігрівати їжу в непридатному для цього посуді: пластиці або поліетилені.
Справа в тому, що цим матеріали можуть частково розкластися через вплив високої температури, тоді шкідливі продукти розкладання перейдуть в їжу. Фахівці рекомендують використовувати в мікрохвильовці скло і порцеляну. Однак слід пам'ятати, що посуд з позначкою «термостійка» витримує нагрівання до 140оС і годиться тільки для використання в простих СВЧ-печах, що підтримують функції розморожування і розігрівання продуктів.
До слова: в мікрохвильовку не можна ставити посуд, що проводить електричний струм. Справа в тому, що при розігріві в такому посуді мікрохвилі не проникають крізь метал, а відбиваються від нього. Це може викликати електричний розряд і пошкодити піч.
Струм проводить будь-яка металевий посуд. Навіть скло і порцеляна, прикрашені золотою або срібною фарбою, ставити в мікрохвильову піч не можна, тому що срібло і золото теж проводять електрику. У комбінованих мікрохвильових печах, в яких можна варити і смажити їжу, необхідно використовувати вогнетривкі скло і порцеляна, які витримують температуру до 250-300оС. Такий посуд піддають спеціальній обробці і загартуванню.
Що стосується керамічного і фаянсового посуду, то вона придатна для СВЧ-печі тільки в тому випадку, якщо з усіх боків, в тому числі з дна, покрита глазур'ю. Частково глазурована керамічний посуд нагрівається нерівномірно і може тріснути.
На сайті https://xlam.kyiv.ua ви дізнаєтесь, де у Києві можна здати на утилізацію старі СВЧ-печі, холодильники, іншу відпрацьовану техніку.