Куріння - звичка, що нас вбиває

З кожним роком куріння охоплює все більшу кількість людей і вираз «нікотинова залежність», на жаль, давно і міцно увійшов в наш побут.

Нікотинову залежність прирівнюють до наркотичної. Це складне поєднання різноманітних біохімічних реакцій в організмі, поведінкових, генетичних і соціальних чинників. Саме тому, задля подолання патологічної тягу до тютюнопаління, нікотинову залежність необхідно долати комплексно. На сайті https://medcentrluch.com.ua/lechenie-nikotinovoj-zavisimosti ви дізнаєтесь про діяльність криворізького медичного центру «Луч», що пропонує унікальну методику позбавлення цієї шкідливої звички за 1-2 процедури. 

Тютюнова (нікотинова) залежність - це захворювання, що характеризується патологічним потягом до вживання тютюну, синдромом відміни, що розвиваються при припиненні куріння, і цілим рядом побічних ефектів.

Шкідливі речовини (чадний газ, смоли, важкі метали, формальдегід, радіоактивні частинки і т.д.), що містяться в сигаретному димі, надходять в організм курця при кожному затягуванні і призводять до того, що куріння негативно впливає практично на всі органи і системи в організмі людини. За даними експертів Всесвітньої Організації Охорони здоров'я, тютюнопаління є фактором ризику розвитку найпоширеніших захворювань з летальним результатом, і, як наслідок, другий за значимістю причиною в структурі смертності в світі.

Куріння тютюну - найбільш поширена форма залежності в усьому світі. Причиною тому є високий адиктивний потенціал основного психоактивного компонента тютюну - нікотину. Ряд досліджень показали, що нікотин має здатність викликати психологічну залежність швидше, ніж багато інших психоактивні речовини. Регулярне вживання тютюну досить швидко призводить до посилення потреби в більшій кількості сигарет, а утримання від куріння - до появи тяжких фізичних і психічних відчуттів, які і є проявом синдрому відміни нікотину.

Ознаки та симптоми тютюнової залежності

Симптоми відміни тютюну найчастіше починають проявлятися в перші 30-60 хвилин після викурювання останньої сигарети. Їх інтенсивність залежить від ступеня залежності, загального стажу куріння, психоемоційного стану курця і наявності провокуючих чинників.

Психічні симптоми відміни:

  • інтенсивне бажання закурити,
  • дратівливість,
  • тривога,
  • пригніченість,
  • труднощі концентрації уваги,
  • зниження працездатності.

Фізичні симптоми:

  • пітливість,
  • головний біль,
  • тяжкість, або неприємні відчуття в кінцівках,
  • нудота і дискомфорт в животі,
  • кашель, біль у горлі,
  • сухість у роті, спрага.

Найчастіше, найбільша інтенсивність цих симптомів спостерігається в перші три дні припинення куріння. Повний їх зникнення настає протягом двох-трьох тижнів утримання від тютюну.

Багато курців впевнені, що вони сильніші своєї залежності і зможуть самостійно кинути, як тільки захочуть, але на ділі це вдається лише небагатьом. Решта не витримують симптомів відміни і знову повертаються до куріння.

Які способи відмови від куріння існують

За даними досліджень, самостійно відмовитися від вживання тютюну можуть лише 4-7% людей. В цьому випадку єдиним способом є різка і остаточна відмова від будь-яких форм вживання тютюну. Найбільший розвиток цей метод отримав завдяки роботам Аллена Карра.

Низький відсоток успіху самостійної відмови від куріння обумовлений болісними симптомами відміни нікотину, що спостерігаються при тривалому стажі куріння. Дані симптоми можуть посилюватися під дією певних ситуацій, в яких раніше відбувалося вживання тютюну:

  • вранці, після пробудження, або перед сном,
  • під час і після обіду,
  • під час очікування транспорту, або в машині,
  • після стресових ситуацій,
  • під час робочого «перекуру»,
  • при вживанні алкоголю.

При безуспішності самостійних спроб відмови від куріння слід звернутися за допомогою до лікаря для проходження курсу лікування.

Психотерапевтична підтримка в комплексі з фармакологічними методами лікування є необхідною умовою успішного лікування тютюнової залежності. Психотерапевтичне лікування нікотинової залежності направлено на формування позитивних установок, виявлення ситуацій, під час яких виникає найбільш сильне бажання закурити і формування навичок, що дозволяють контролювати потяг до нікотину.