Ораторські вміння не приходять відразу, вроджений талант заволодівати увагою публіки - рідкісний виняток. Навіть великому Демосфену на початку своєї кар'єри довелося пройти через осміяння народом. Є два шляхи розвинути своє красномовство: пройти спеціальні курси, у цьому контексті хочеться порадити ораторські курси онлайн, що організовуються школою Красномовець. Інший, щоправда більш тернистий шлях - самостійно розібратися, як стати оратором.
Основне завдання оратора - переконати аудиторію в своїй правоті, тому, якщо ви замислюєтеся, як стати хорошим оратором, перевірте себе на наявність наступних якостей:
- впевненість в трансльованій вами думці;
- вміння гнучко реагувати на настрої співрозмовників (сумніви, ворожість, глузування);
- початкові пізнання в психології;
- наявність акторської (творчої) жилки;
- щира зацікавленість в обговорюваному питанні;
- активність, рішучість в обговореннях.
Хороший оратор вміє говорити красиво, переконливо, збагачуючи, але не перевантажуючи мову термінологією, статистикою або емоціями.
Правила успішних промов
Багато громадських діячів на початку своєї кар'єри стикалися з необхідністю подолання страху перед аудиторією. Якщо подібна проблема актуальна і для вас, спробуйте вдатися до нескладних прийомів:
- уявіть, що вас ніхто не чує і не бачить. Взагалі, корисно спочатку відшліфувати свою промову на самоті або перед дзеркалом; вийшовши на сцену, постарайтеся зловити то відчуття розкутості, яке ви відчували під час репетиції;
- контролюйте дихання: не соромтеся набирати побільше повітря, щоб його вистачило до кінця фрази. Зірваний голос зіпсує враження і може збентежити вас ще більше;
- якщо ви заплуталися, зробіть невелику паузу, заповнивши її ковтком води, пошуком потрібного документа, задумливим поглядом вглиб залу. Цей прийом буде непомітним в очі, якщо не зловживати ним;
- зосереджуйтесь на виконанні свого завдання, а не на можливу реакцію слухачів.
Важливо пам'ятати, що невелике хвилювання перед виходом на сцену - нормальне явище, властиве навіть досвідченим артистом. Щоб мінімізувати нервозність, необхідно скласти план виступу. Підготуйте собі невелику шпаргалку: випишіть основні тези, відзначте моменти пауз або демонстрації аудіовізуальних матеріалів, що ілюструють ваш спіч.
Важливим навиком виступів є вміння орієнтуватися в часі. Занадто довга промова стомлює слухачів, крім того, у багатьох випадках регламент відводить виступає суворо визначений час.
Складаючи свою промову на папері, прочитайте її вголос, опрацьовуючи всі моменти, коли ви повинні будете перерватися (наприклад, щоб змінити слайд). Тривалість виступу повинна бути приблизно на хвилину-дві менше, ніж відведений вам відрізок часу.
Структура виступу
Одна з основних порад початківцю оратору: навчіться логічно вибудовувати свій виступ і виділяти основну думку, підкріплюючи її вагомими аргументами.
Вступ має займати близько двадцяти відсотків від обсягу мовлення. Завдання вступної частини виступу - привернути увагу аудиторії. У вступі оратор озвучує коло питань, про які збирається говорити, і намагається привернути до себе слухачів: вітанням, доречним жартом, посиланням на авторитетне джерело. Невдалий початок істотно знижує увагу аудиторії, повернути її на третій-п'ятій хвилині мови набагато складніше, ніж залучити з перших слів.
Після вступу оратор розвиває основну думку, доводяться висунуті припущення, слухач ненав'язливо підводить до певних висновків. Основна частина спічу становить 60% -70% від запланованого обсягу тексту. Середина не повинна включати більше 5-ти постулатів, тез або положень.
У висновку оратор резюмує сказане, формулює висновки з основної частини звернення, підкреслює важливість висловленої ідеї (або корисність висунутої пропозиції).
Завершити виступ можна рішучим закликом до дії; виразом впевненості, що аудиторія зробить правильні висновки, доречною цитатою. Висновок покликаний освіжити в пам'яті слухача вищесказане, тобто кінцівка не повинна містити принципово нових відомостей.