Каналізація як спосіб відведення стоків з'явилася задовго до будівництва фортець. У місті Мохенджо-Даро, яке виникло понад 4 600 років тому, вона вже існувала, а каналізаційний колодязь в Таврійському Херсонесі відрізнявся від сучасного бетонного колектора тільки діаметром.
Примітно, що за таку довгу історію основні принципи будівництва каналізації істотно не змінилися. Покращення торкнулися тільки використовуваної техніки і застосовуваних матеріалів - від них багато в чому залежить успішне проектування і монтаж каналізаційних систем. А на сайті ukrspecavtomat.com.ua/products-category/kanalizatsionnyie-lyuki-kupit-harkov/ ви зможете по найкращій вартості замовити якісні чавунні люки різних типів.
Особливості конструкції
Організація інженерного колодязя може переслідувати різні цілі: спостереження і контроль за цілісністю мереж, плановий або аварійний ремонт комунікацій, а також збір і видалення відходів. Залежно від призначення змінюються і параметри робочого приміщення.
Для забезпечення оперативного доступу до запірної арматури трубопроводів досить приміщення площею менше 2 м², і висотою, що не перевищує 1,8 м. Для аварійного ремонту такої площі може не вистачити. Організація відстійників вимагає набагато більшого простору.
Шахта викладається майже до поверхні і накривається горловиною. Найчастіше їх монтують із залізобетону, хоча можна зустріти пластикове, металеве або цегляна виконання.
Призначення
На перший погляд всі міські люки однаково круглі. Однак, в залежності від типу колодязя і його місця розташування, кришки колодязів можуть відрізнятися діаметром, товщиною, матеріалом, фактурою і, в окремих випадках, формою.
Основне призначення люка - забезпечувати безпеку людей і транспорту. Крім того, люк захищає колодязь від потрапляння сміття, а комунікації - від несанкціонованого доступу. Очевидно, що вимоги до таких кришок колодязів на автомагістралях і в парках будуть відрізнятися: на дорогах люк повинен витримувати велику вагу, а в пішохідній зоні - мати антивандальний захист і органічно вписуватися в дизайн.
Матеріали
Найпоширеніший матеріал для виготовлення люків - чавун. Серед причин його популярності і здатність витримувати навантаження до 60 тонн, і термін служби, який можна порівняти з довгою людського життя.
Однак у чавуну є і ряд суттєвих недоліків: велика вага, крихкість при ударі. Крім того, це єдиний матеріал, який регулярно крадуть з вулиць. Тому там, де немає необхідності витримувати навантаження вище півтора тонн - в парках і скверах, в пішохідних зонах і приватних будинках - рекомендується використовувати люки з більш легких матеріалів.
Якщо необхідно обладнати інженерний колодязь за межами проїжджої частини, використовувати чавун не раціонально. Для цих цілей краще підійдуть пластик, піщано-полімерна суміш, композит, гума або бетон.
Переваги пластикових люків очевидні: низька вартість, несхильність корозії, багатий вибір кольорів і фактур. Основний недолік - низька власна вага, через що неправильно встановлений люк легко перекидається під вагою людини. Для виключення цього ризику сучасні пластикові люки кріпляться до горловини за допомогою петель і замків. Закріплений таким чином люк не зміщувати в процесі експлуатації і не створює ризиків перекидання.
У випадках, коли міцність пластикового люка недостатня, а чавунного - надлишкова, застосовують композитні і полімерно-піщані люки. Перші виготовляються з поліефірних смол, скловолокна і наповнювача, другі - з перероблених пластикових пляшок і піску.
Як і пластик, композити та полімери не схильні до корозії, стійкі до перепадів температур, не створюють іскор при падінні, а також забезпечують шумоізоляцію колодязя. Більш того, комбіновані матеріали стійкі до агресивних середовищ, нафтопродуктів і захищені від вицвітання. Також випускають люки, армовані металом - такі вироби легко знайти за допомогою металошукача під шаром снігу в холодну пору року.