Варіант 1. Народити від донора
Для жінки це не є непереборною моральною перешкодою. Адже якщо штучна інсемінація (тобто введення донорської сперми в порожнину матки) пройде успішно, дитина все одно її, нехай навіть генетично не від чоловіка.
Але таке рішення не схвалює більшість чоловіків: їм не до вподоби сама думка, що цей малюк буде не від них. Однак розмова з грамотним фахівцем (акушером-гінекологом, репродуктологом, андрологів) нерідко допомагає переконати чоловіка.
Більш того, така вагітність наступає без прямого статевого контакту методом екстракорпорального запліднення (при чоловічому та жіночому, поєднаному факторі безпліддя) або штучної інсемінації (при чоловічому факторі), що ні в якому разі не можна назвати зрадою. Це передова медична технологія, яка допомагає безплідним парам стати батьками. Всі дані донора сперми приховані, і ніякого втручання в життя сім'ї не відбувається. А тут ви дізнаєтесь про діяльність київського Банку сперми, що надає послуги донорства.
Якщо незважаючи на всі переконання чоловік ставить вас перед вибором, необхідно вирішити:
- Чи готові ви розлучитися з коханим чоловіком (тому, що чоловіки часто ставлять питання саме так) через дитину;
- Чи не будете ви згодом звинувачувати малюка в відсутності батька;
- Чи зможете ви самі утримувати дитину.
Варіант 2. Залишити все як є
Можна, звичайно, не народжувати зовсім. Але не всі сімейні пари можуть щасливо жити разом без дітей. Справа в психології: жінка не може пробачити чоловіка, хоч і розуміє, що він не винен в своєму стані. При цьому чоловік почуває себе винуватим, і це його злить. Взаємовідносини псуються, і незабаром сім'я може розпастися.
Технології готові прийти на допомогу майбутнім батькам, але для цього подружжя саме повинні знайти компромісне рішення, зважитися на ЕКО або штучну инсеминацию спермою донора.
Варіант 3. Усиновити дитину
Так вона не буде генетично рідною ні чоловікові, ні дружині. Однак і цей шлях буде тернистим. Парі доведеться пройти через складні юридичні процедури, перебувати під контролем з боку органів опіки.
Не можна забувати і про емоційну складову процесу усиновлення. І батькам, і малюкові буде потрібно час, щоб адаптуватися до нового життя, звикнути один до одного. Але найголовніше - жінка завжди буде пам'ятати, що могла б сама виносити і народити малюка.
Рішення є?
Досвід фахівців говорить про те, що багато чоловіків все ж погоджуються на народження дитини від донора. Навіть якщо спочатку чоловік був агресивно налаштований проти цієї ідеї, час може все змінити. Дружина повинна проявити терпіння і мудрість, і тоді поповнення в родині не змусить себе чекати. Жінкам можна запропонувати такий алгоритм дій:
- Перестаньте чинити моральний тиск на чоловіка, постарайтеся саме прийняти його рішення, але не залишайте надії;
- Припиніть відвідувати свята і вечірки, на яких ваші спільні друзі беруть дітей. Це допоможе вам не думати цілодобово про те, що у вас немає дітей;
- Кілька разів, але ненаполегливо, поговоріть з чоловіком про те, що давши вам шанс завагітніти від донора (причому не від прямого статевого контакту), він зможе відчути себе батьком. Скажіть, що дитину ви будете вважати саме дитиною чоловіка, і така сім'я буде для вас єдино прийнятною.
Улюблений чоловік або дитина від донора - для будь-якої жінки це непросте рішення. Вибір на користь чоловіка дозволить зберегти сім'ю, а на користь вагітності - реалізуватися як матері.
Все в ваших руках, і будь-яке рішення має право на існування. Пам'ятайте, що для вашого чоловіка це непросте рішення і постарайтеся з максимальною розумінням і добротою поставитися до цього.