В першу чергу необхідно володіти інформацією про типи свердловин, визначити їх призначення, мати уявлення про кількість необхідної води, дізнатися про облаштування свердловини, а також про систему очищення води. А в компанії Світ Буріння можна по доступній вартості замовити все необхідне якісне обладнання для буріння свердловин.
Типи свердловин
Водяні свердловини умовно можна розділити на глибоководні (артезіанські) та верховодні (свердловини на пісок). Одні свердловини буряться на вапняк, інші - на пісок. Свердловина на пісок має невелику глибину і не зовсім чисту воду. Вода з такої свердловини небажана для, але відмінно підійде для поливу рослин.
Характерною рисою верховодних свердловини на пісок можна назвати невеликий дебіт свердловини і необхідність в регулярної експлуатації, так як при довгому простої свердловина перестає функціонувати.
Артезіанська свердловина на вапняк дає чисту воду, вона довговічніша і зручна у використанні. Якість води досягається шляхом природної фільтрації через вапняк, який має пористу структуру і здатний усунути з джерела хвороботворні бактерії і хімічні домішки.
Тому найкраще пробурити артезіанську свердловину, яку можна використовувати протягом усього року. Така свердловина дуже глибока, що гарантує стабільний дебіт і можливість видобутку води в будь-якій місцевості.
Артезіанська свердловина здатна забезпечити всі потреби у воді і налагодить безперебійну водоподачу.
Облаштування свердловини
Дуже важливі момент - обсадка свердловини. Для облаштування свердловини використовують азбестоцементні, сталеві і пластикові труби. Хотілося б відзначити, що пластикові труби як не можна краще підходять для цієї мети. Оскільки вони довговічні, не схильні до корозії і не впливають на якість води.
Способи буріння свердловин
Спосіб буріння свердловин для колодязя включає в себе установку кілець із залізобетону і видалення шарів землі всередині цих кілець. Цей метод є найпростішим і використовується давно.
Роторний спосіб буріння включає в себе розбивку твердих породних пластів буром. Під час цього процесу відбувається постійна подача води. Потім роблять зміцнення стінок обсадними трубами. Після їх установки виробляють буріння за допомогою шарошечного долота меншого за розміром, ніж перший бур. Цей спосіб застосовують при глибині свердловин більше 50 метрів.
Спосіб шнекового буріння без застосування води використовують, що б пробурити свердловини до 60 метрів. Застосовують цей спосіб, коли структура земних шарів є м'якою і податливою. Для буріння пластичних ділянок використовують прості різці, а для більш твердих порід, застосовують спеціальні бури-керноприйомники.
Глибина, на яку буриться свердловина, залежить від того, скільки води потрібно. Виходячи з цього, можна говорити про те, що свердловини бувають дозволеної глибини, більш глибокі, необхідно обов'язково реєструвати в державних органах, які відповідають за це.
Глибина вважається дозволеною тоді, коли вона не зачіпає унікальні надра, а так само природні ресурси, але реєстрація дозволяє зробити велике поглиблення, яке часом просто необхідно в місцях, де вода знаходиться дуже глибоко.
Як показує практика, будь-яка глибина повинна бути зареєстрована, а для утримання свердловини споживач змушений щорічно платити певний податок, сума якого безпосередньо залежить від того, наскільки заглиблюються в надра.
Дозволена глибина свердловини від п'яти метрів і до двадцяти. Деякі регіони передбачають максимальний поріг рівний сорока метрів, в силу природного розташування пластів.