Хороша сонячна батарея - це додаткове альтернативне джерело енергії, що дозволяє живити кілька електроприладів або навіть цілу систему опалення. На сайті https://www.sun-ukraine.com.ua/ ви дізнаєтесь про діяльність компанії «Сонце України», яка займається проектуванням і встановленням СЕС під кліч в Сумах і Сумській області. Все обладнання сертифіковане, завдяки впровадженню найновіших ефективних технологій гарантується швидка окупність.
Як же вибрати відповідну сонячну батарею для приватного будинку? Експерти розповідають, якими бувають сонячні панелі і яку вигідніше купити.
Види кремнієвих сонячних батарей
- Полікристалічні. Головним елементом таких панелей є напівпровідникові елементи полікристалічної структури. Вони набагато дешевші монокристалічних, так як по суті виготовляються з обрізків, які залишилися від монокристалічних елементів. В процесі виготовлення кремнієвий сплав просто охолоджується без подальшої обробки. ККД полікристалічних сонячних батарей становить в середньому 12 - 18%, в той час, як у монокристалічних ККД досягає 22%. Однак з огляду на меншу ціну, можна придбати трохи більше панелей і отримати той же «вихід» за ті ж гроші, що й у монокристалів. Таке можливо тільки в разі, коли є багато місця на даху. Також полікрістали відрізняються від монокристалів неоднорідністю колірної гами.
- Монокристалічні. Для монокристалічних сонячних панелей спеціально вирощується монокристал за методом Чохральського. Потім з декількох кремнієвих комірок збирається ціла панель певної потужності. Найчастіше панель складається з 36 або 72 модулів. Ефективність роботи монокристалічних панелей набагато вище, ніж у полікристалічних, і становить близько 18 - 22%. Завдяки такій особливості при однакових розмірах монокристалічні перетворять більше сонячної енергії, ніж полікристалічні.
- Аморфні батареї складаються з кремнієводня (SiH4), який отримують шляхом дії електричного струму на кремній. В результаті цього кремній випаровується, а потім тонким шаром осідає на підкладку. ККД у аморфних панелей приблизно такий же, як у полікристалічних. Однак у аморфних моделей є деякі переваги. Наприклад, вони можуть виробляти електроенергію навіть у похмуру погоду, дощ, коли в повітрі висока концентрація пилу або під час заходу / світанку. За ціною вони трохи дорожче полікристалічних, але в продажу їх знайти непросто. Якщо ви живете в регіоні, де часто йдуть дощі і мало сонячних днів, аморфні панелі припадуть до речі. А якщо сонця досить, краще взяти полікристалічні або монокристалічні батареї.
Потужність
Тут також все залежить від потреб користувача. Для автономного постачання електроенергією цілого будинку немає сенсу брати менше 1000 Вт. А якщо потрібно живити систему опалення на дачі, теоретично потрібен комплект потужністю до 10 кВт. Однак варто пам'ятати, що така сонячна панель буде коштувати чималих грошей. Тому такі батареї можна розглядати як додаткове джерело енергії, але не основний.
Якщо вам потрібна сонячна батарея для дачі, щоб працював холодильник і телевізор, тоді вистачить панелі потужністю 500 Вт.
Кількість елементів в модулі
Кількість сонячних елементів визначає номінальну напругу модуля. Кожен елемент, незалежно від розміру, по суті являє собою кремнієвий фотодіод з напругою в точці максимальної потужності 0.5 Вольта. Стандартний модуль з номінальною напругою 12 Вольт складається з 36 елементів незалежно від потужності (на потужність впливають розміри кожного з 36 елементів: чим більше розміри, тим більше потужність).
36 послідовно з'єднаних елементів по 0.5 Вольта - це 18 Вольт в точці максимальної потужності. Саме таку напругу необхідно для заряду 12-й вольта, тому що для повної зарядки напруга на ньому має досягти 14,1-14,8 В залежно від типу акумулятора, але потрібен ще й невеликий запас на втрати в проводах, контролері і при нагріванні модуля.
Якщо в модулі 72 елемента, то, швидше за все, він розрахований на номінальну напругу 24 В. Але, також існують модулі з 72 елементів з номінальною напругою 12 В (з послідовно-паралельним з'єднанням). Такі модулі мають більш низьку ціну, так як вони зроблені з відходів сонячних елементів (не з цілих квадратних елементів, а з їх частин) і мають більш низьку надійність через в два рази більшу кількість з'єднань і можливих мікротріщин в елементах.