Ню зародилося майже одночасно з появою фотографії та цінується так само високо, як і фотопортрет. А на сайті https://youneed.com.ua/modeli-nu.php ви зможете скористатися послугами сервісу Youneed, який пропонує послуги професійних моделей ню у Києві.
Історичний екскурс
Ню у фотографії існує майже стільки ж, скільки саме фотографування. На ранніх етапах необхідність тривалої витримки ускладнювало експерименти у цьому жанрі, але з розвитком технологій гарні натурниці стали регулярно потрапляти в об'єктив. Найстаріші з таких фото датуються 1845 роком.
Ню у фотографії спочатку слідувало традиціям академічного живопису. Фотохудожники представляли жінок та чоловіків в образі античних богинь чи ідеалізованих воїнів. Деякі майстри, зокрема Едгар Дега (Edgar Degas), використовували фото як допоміжний інструмент. Вони знімали натурниць та продовжували роботу над картиною з отриманим зображенням, а не з живою моделлю.
Через високу реалістичність відбите на фото голе тіло сприймалося публікою гостріше, ніж у живописі чи скульптурі. Цензура уповільнювала розвиток цього напряму, та все ж до нього зверталися багато фотохудожників. За їхніми роботами можна простежити, як змінювалося ставлення до краси людського тіла, насамперед жіночого. У XIX столітті на знімках зустрічаються важкі красуні, а на початку XX їх змінюють танцівниці та спортсменки. У середині минулого століття фотографи захопилися зйомкою у процесі руху замість звичних статичних поз.
З кінця ХХ століття через оголене тіло почали розглядатися теми рівності статей, гендерної власності та інших соціальних проблем. Все частіше героями таких зображень стають люди, далекі від традиційних уявлень про красу.
Особливості ню у фотографії
Художня зйомка людського тіла вимагає майстерного володіння технікою, вміння працювати з освітленням і знаходити спільну мову з моделлю. Також фотограф має інтуїтивно відчувати, де проходить тонка грань між мистецтвом та еротизмом, позбавленим естетичної цінності.
Протягом усієї історії фотомистецтва багато авторів стикалися зі звинуваченнями в аморальності та порушенні громадських підвалин. З часом одні заборонені теми змінюються іншими, але не зникають. Наприклад, зараз засуджуються зображення роздягнених дітей, які у минулому столітті не привертали уваги.
З технічної точки зору навіть сучасні автори частіше віддають перевагу чорно-білій зйомці, оскільки вона допомагає акцентувати увагу на формах, лініях та контрастах. Звісно, із цього правила є винятки.
Для досягнення художнього образу використовуються різні прийоми та техніки. Майстри експериментують з м'яким та різким, яскравим та приглушеним світлом. Зйомки проводять у студійних умовах або на природі. Іноді використовується бодіарт.