Сьогодні на наші запитання відповідає людина, яка не з чуток знає про труднощі, з якими стикається вчений при спробі опублікувати свою статтю в базі даних Скопус – Олександр, представник компанії «SOER Publishing»
Що ж таке Scopus та Web of Science?
Scopus та Web of Science – це наукометричні бази даних, які визначають рейтинг наукових журналів на основі відомостей про цитування статей. Чим більше статей у журналі читаються та цитуються у наукових дослідженнях вчених у всьому світі, тим вищий індекс цитованості та рейтинг самого наукового журналу. При цьому вважається дуже престижним публікувати результати своїх досліджень у таких журналах.
Кому потрібні публікації Scopus?
- Тим, хто захищає дисертацію (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34057.html)
Однією з важливих вимог для здобуття ступеня доктора чи кандидата наук є публікація результатів дисертації у наукометричних виданнях, які індексуються у базах Scopus та Web of Science. Передбачається, що результати наукового дослідження несуть велику практичну значущість, яка має бути представлена для розгляду у світовій науці.
- При здобутті вченого звання (професора, доцента, старшого наукового працівника https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16)
Відповідно до Указу «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим та науково-педагогічним працівникам» для отримання чергового вченого звання працівниками науково-педагогічної сфери обов'язкова вимога – наявність публікацій у названих вище базах цитування. Такі публікації свідчать про активну наукову діяльність та професійне зростання, яке допомагають вітчизняним ученим просуватися далі кар'єрними сходами.
- При продовженні контракту до ВНЗ
Українські ВНЗ зацікавлені у тому, щоб у них працювали викладачі, які просувають вітчизняну науку на світовому рівні. Тому у пріоритеті при продовженні контракту враховується не так педагогічна (викладацька) діяльність, як публікаційна активність у наукометричних виданнях.
- Для підвищення власного рейтингу та рейтингу навчального закладу, в якому працює викладач
Як я вже казав, українські ВНЗ зацікавлені у викладачах, які ведуть активне наукове життя та публікуються у відомих міжнародних виданнях. Наявність власних наукових публікацій у базах цитування Scopus або Web of Science підвищує рейтинг вченого та закладу, в якому він працює. THE World University Rankings – це міжнародний рейтинг найкращих університетів, який складається щороку за цілим рядом показників, серед яких дослідницька активність та індекс цитованості у відомих наукових журналах.
На скільки, на Вашу думку, готова наука України до Скопуса?
Не готова. Немає досвіду, розуміння того, як Захід «приймає» результати наукової діяльності, відсутність знання академічної англійської, відсутність знань у пошуку та підборі галузі знань. Тому для багатьох вітчизняних учених публікація в журналах з індексом Scopus перетворюється на справжню трагедію.
Що на сьогоднішній день є основними проблемами для наших вчених на шляху публікації статті, як Ви вважаєте?
- Перше. Не знання структури статті та надмірна оглядовість статей. Раніше наші вчені писали лише статті для журналів ВАК, ну, максимум для видань ближнього зарубіжжя, які засновували вихідці з нашої ж країни чи Росії. Вимоги мінімальні.
Стаття для Scopus – це насамперед дослідження. Я назвав би – це маленькими дисертаціями (ніякою теорії), лише результати власних досліджень. До того ж, є особливі вимоги до подання результатів, їх відповідності вимогам достовірності та надійності, оформленню літератури тощо. Більшість журналів публікуються англійською мовою, тому крім наявності інноваційного та якісного наукового дослідження вчений має вільно володіти англійською та добре орієнтуватися у термінології.
- Друге. Вибір якісного журналу. Зараз багато так званих «сміття», які приймають усі, від усіх і в будь-якому вигляді, а потім їх Скопус викидає зі своєї бази, а викладач залишається у «розбитого корита» - контракт не продовжили, вчене звання не підтвердили тощо. . До того ж вартість публікації (яку частково може компенсувати ВНЗ) немаленька, тому замість проіндексованої у Скопусі статті можна отримати й фінансові збитки.
Як правильно вибрати видання у Скопусі чи Веб оф Сайнс?
Для цього можна звернутися до спеціальних агентств, які є посередниками між автором та міжнародним індексованим виданням. Якщо ви вирішили зайнятися пошуком самі, варто звертати увагу на наступні пункти:
- публікаційна активність видання – щорічна динаміка нарощування кількості статей. Кількість не повинна збільшуватися більше ніж удвічі по відношенню до попереднього року;
- репутація видавництва та самого видання (обов'язкова наявність сайту, сторінка на офіційному сайті бази цитування, у редакційній колегії журналу мають бути вчені зі світовим ім'ям);
- Наявність подвійного рецензування.
Це далеко не повний, але мінімальний перелік вимог.
Які Ви бачите перспективи у цьому напрямку?
Перспективи задані Законом, тому шлях лише один – вчитися та ще раз вчитися писати статті «по-новому». Нічого складного немає, просто потрібно змінити підхід. Включити кмітливість та провести дослідження.
Підбиваючи підсумки всього вищесказаного, можна зробити такі висновки:
- Публікації у Scopus чи Web of Science – це важливий та незворотний крок переходу українських вчених на рівень світової науки. Тому потрібно вчитися якісно проводити та публікувати наукові дослідження у таких журналах.
- Якщо ви хочете розвиватися і будувати кар'єру в галузі науки – тоді ви повинні навчитися публікувати свої дослідження у Скопусі. Згідно з новими вимогами, без цього неможливо отримати черговий науковий ступінь, іноді продовжити контракт в університеті.
- Слід бути обережними при виборі журналу для публікації, щоб не потрапити на «розлучення» і отримати бажану статтю з індексом Scopus або Web of Science.
Сучасні дослідження, які претендують на статус наукових, друкуються у відомих світових журналах, які визнаються та котируються у міжнародному науковому співтоваристві. Зазвичай такі журнали індексуються у відомих міжнародних базах цитування, таких як Scopus та Web of Science. Окрім цих баз цитування є й інші – Google Scholar, Index Copernicus тощо, але вони не такі авторитетні.