Замовляючи в інтернет-магазині https://triton.in.ua/ нову ванну з акрилу, ми хочемо, щоб вона прослужила якомога довше, не завдавала клопоту з ремонтом та техобслуговуванням, а заодно радувала око блискучою білизною. Все у ваших руках: зовнішній вигляд і термін служби сантехнічного приладу залежить від того, як ви доглядаєте за цим аксесуаром.
Чого боїться акрил?
У акрилових ванн чимало цінних властивостей: невелика вага, низька теплопровідність – відмінні гігієнічні властивості та доступна ціна.
При цьому матеріал досить примхливий і не терпить грубого поводження. Внаслідок контакту з гострими та твердими предметами, абразивами та кігтиками домашніх улюбленців на поверхні чаші залишаються подряпини. Чим тонший верхній шар акрилу, тим нижче опірність пошкоджуючих впливів: тонкостінну чашу легко подряпати твердою щіткою. Тривалість експлуатації недорогих ванн із товщиною акрилового шару менше 2-3 мм рідко перевищує 5-8 років, тоді як вироби преміум-класу з товщиною стінок від 5 мм розраховані на 10-25 років служби.
У технічному паспорті акрилової ванни зазвичай даються докладні рекомендації щодо догляду за виробом від компанії-виробника, проте слідувати їм не завжди вдається. Закупівля професійних засобів догляду за акрилом часто виявляється важким випробуванням для скромного сімейного бюджету. Доводиться підбирати доступніші аналоги або звертатися до народних методів, але майте на увазі, що у разі поломки ви ризикуєте отримати відмову в гарантійному обслуговуванні. Залишившись із сантехнікою віч-на-віч, нічого не залишається, крім як вчитися керуватися з нею самостійно.
У повсякденному догляді за виробами з акрилу використовують делікатні засоби для чищення у вигляді гелів, спреїв і кремів. Простежте, щоб у складі засобів для чищення не було абразивних частинок та агресивних реагентів, що роз'їдають дно та стінки ванни. Під заборону потрапляють:
- луги;
- аміак та сполуки амонію;
- щавелева кислота;
- бензин, ацетон та інші розчинники;
- формальдегіди;
- сполуки хлору.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, нові миючі засоби необхідно протестувати. Нанесіть невелику кількість складу на поверхню сантехприладу в малопомітному місці і простежте за реакцією матеріалу.
Акрил погано переносить термічні навантаження, тому не рекомендується мити та обполіскувати акрилову ванну гарячою водою. Щоб уникнути деформацій стінок чаші, температура води не повинна перевищувати 60–70°C. Крім того, вироби з акрилу необхідно берегти від прямих сонячних променів – під впливом ультрафіолетового випромінювання акрил жовтіє та швидко зношується.
Виводимо плями та мінеральний наліт
З новою акриловою ванною майже немає проблем: простіше відразу змити свіжу пляму, ніж очистити від забруднень, що в'їлися. Якщо відразу після купання обполоснути чашу теплою водою, на гладкій акриловій поверхні не залишиться розводів і плям, які потім доведеться довго відтирати. У міру стирання акрилового шару і утворення в стінках пор акрил втрачає грязевідштовхувальні властивості.
Якщо поверхневі дефекти неглибокі, бруд із тріщин і пор легко виводиться звичайним мильним розчином. Натріть на тертку брусок господарського мила масою близько 15 грамів, розведіть у двох склянках води, додайте столову ложку соди та нанесіть на стіни купелі. Через півгодини промийте чашу струменем чистої теплої води і витріть сухою серветкою - це поверне ванні глянсовий блиск.
Для видалення глибоких забруднень та мінеральних депозитів застосовують спеціальні миючі склади. Засіб наносять на поверхню купелі за допомогою м'яких гумових скребків, тканинних серветок або губок, залишають на 20-30 хвилин, а потім змивають під напором. При виведенні застарілих плям та розчиненні вапняних відкладень експозицію продовжують до години або повторюють процедуру кілька разів.
Після обполіскування дно та стінки ванни витирають м'яким рушником. При задовільній якості води достатньо чистити чашу щомісяця. У разі підвищеної жорсткості води чищення рекомендується проводити двічі-тричі на місяць, але не частіше – зловживання побутовою хімією ушкоджує акриловий шар.