Бенедикт Камбербетч, який зіграв у цьому фільмі головну роль, удостоєний нагороди як найкращий актор. В аналогічній жіночій номінації перемогу здобула Олівія Колман, яка знімалася у стрічці "Втрачена дочка". Коді Сміт-МакФі визнано найкращим виконавцем ролі другого плану. Найкращим іноземним фільмом співтовариство визнало "Сядь за кермо моєї машини". І якщо ви бажаєте дивитися фільми українською у хорошій якості, думається найближчим часом ця стрічка з'явиться на популярному відеосервісі uafilm.tv
Нагадаємо, що раніше "Влада пса" вже була відзначена безліччю престижних трофеїв. Зокрема, картину було удостоєно премії Голлівудської асоціації іноземної преси "Золотий глобус 2022" у номінації "кращий драматичний фільм".
Також вона потрапила до десятки найкращих кінопроектів року за версією Американського інституту кіно. "Влада пса" вважається одним із головних фаворитів майбутньої оскарівської гонки у всіх основних номінаціях. Номінанти на премію Американської кіноакадемії буде представлено 10 лютого 2022 року. Сама церемонія відбудеться 27 березня.
Дія картини неквапливо розгортається у 20-ті роки минулого століття на тлі пустельних та величних краєвидів штату Монтана, які «зіграли» у фільмі такі улюблені режисером ландшафти її рідної Нової Зеландії.
"Влада пса" - тонка, красива, витончена в художньому плані і похмура за загальним тоном сімейна драма, яку втілив на екрані блискучий акторський ансамбль. У ньому тон задає іменитий британець Бенедикт Камбербатч, йому не поступаються популярна американка Кірстен Данст ("Людина-павук", "Марія-Антуанетта") та обдарований молодий австралієць Коді Сміт-Макфі. Багато глядачів могли самі оцінити картину, оскільки вона вже з листопада доступна передплатникам глобального стрімінгового сервісу Netflix, який став дистриб'ютором фільму.
Якщо в чомусь і можна визнати «Влада пса» безперечним художнім успіхом, то виключно в галузі музики. Часом хочеться заплющити очі і не дивитися фільм, а слухати; здається, мелодії краще передають драму головного героя, ніж акторська гра чи операторські вишукування.
Це найкращий саундтрек британця Джонні Грінвуда з Radiohead за межами тих, що він писав для Пола Томаса Андерсона, і найвишуканіший із створених ним цього сезону (також він написав музику для «Спенсер» та тему для «Лакричної піци»).
Майстерно граючи стилями та мотивами модерністської музики ХХ століття, він один по-справжньому змушує увірувати в епоху, але не обмежується цим, видаючи яскраві мотиви та експериментуючи на кожному кроці. То напише шалену п'єсу для засмученого механічного піаніно (один вибір інструменту — класна метафора), то підмінить банджо віолончеллю піццикато, то раптом змусить скрипки фальшивити так, що щемить серце. Тому що, на відміну від інших фальшивих нот «Влади пса», вони зіграні так вишукано.