Хоумскулінг в Україні поки що вважається екзотикою. У батьків домашнє навчання викликає безліч питань та домислів — власного досвіду немає, тому важко уявити, як це відбувається. У сьогоднішній статті ми розвіємо міфи та внесемо ясність у цьому питанні, а про всі плюси та мінуси онлайн школи ви дізнаєтесь на сторінках популярного видання mukachevo.net.
Міф 1. Домашнє навчання для проблемних дітей. Нормальна дитина повинна ходити до звичайної школи
Діти переходять на домашнє (сімейне, або ще його називають хоумскулінгом) навчання з різних причин. Варто розмежовувати надомне навчання, призначене виключно для дітей з проблемами здоров'я, та сімейне навчання, на яке може перейти будь-яка дитина.
Міф 2. Без контакту з учителем та живого спілкування не може бути ефективного навчання
Тут все індивідуально та залежить від особливостей дитини. Хоумскулінг багатогранний: це не лише уроки у записі та самостійне вивчення матеріалів, але й спілкування з викладачем у онлайн-форматі.
Якщо говорити про онлайн школи, зазвичай для учнів створюються групові чати з педагогом, де можна поставити питання викладачеві безпосередньо. Всі уроки записуються та залишаються у доступі на навчальній платформі. Кожен учень може будь-коли подивитися потрібний урок ще раз, зупинити його, щоб обдумати складну думку або переглянути важливий фрагмент. У звичайній школі уроки регламентовані за часом і повторювати матеріал кілька разів не завжди можливо. Через це часто страждає успішність учнів, яким складно сприймати інформацію з першого разу.
Багатьох дітей відволікають від навчання гучні однокласники, сторонні розмови та сміх, без яких неможливо уявити собі шкільні будні. Через це ефективність навчання падає. Вдома ж можна організувати для себе комфортні умови, прибрати всі фактори, що відволікають, і зосередитися безпосередньо на навчанні.
Крім того, у школі може виникнути неприязнь між учнем та вчителем, вона заважатиме навчанню, знижуватиме успішність. У хоумскулінгу завжди є можливість вибрати викладача і виключити фактор особистої антипатії.
Міф 3. Домашнє навчання зробить із дитини соціопата
У питанні соціалізації варто виходити з потреб самої дитини. Є діти, для яких живе спілкування з однолітками дуже важливе. Тоді завдання батьків — забезпечити дитину секціями та гуртками за інтересами, де вона зможе не лише розвивати свої здібності, а й формувати власне коло спілкування з однодумцями.
Але спілкування з друзями дуже відрізняється від шкільної соціалізації. У школі клас із двадцяти-тридцяти осіб, де діти не пов'язані нічим, вони практично не мають спільних інтересів. Особливо це стосується сучасних шкіл, де відсутня будь-яка ідеологія, характерна, наприклад, для радянської школи. Через це все частіше порушуються проблеми буллінгу.
Якщо у дитини немає сильної потреби у спілкуванні, їй може бути цілком достатньо один-два рази на тиждень зустрічатися зі своїми друзями у дворі або друзями сім'ї, щоб не почуватися поза суспільством.
Сучасні психологи вважають, що ключовий показник здатності до соціалізації – рівень самооцінки. Американські соціологи у своєму дослідженні підтвердили, що у хоумскулерів цей показник стійкіший, ніж у ровесників-школярів.
Міф 4. Дитина за комп'ютером не вчитиметься, а гратиме і сидітиме в соцмережах
І знову тут відіграє індивідуальність. Здатність самостійно вчитися і внутрішня навчальна мотивація — дуже близькі поняття. В одних дітей вони є за замовчуванням, іншим дітям доводиться цьому навику вчитися.
Звичайно, можна встановити над дитиною тотальний контроль: поставити програми для стеження на комп'ютер та телефон і дивитися, щоб вона не відволікалася на розваги. Але такий підхід рідко працює, більше того, він може призвести до конфлікту з дитиною. І вже точно не додасть їй мотивації у навчанні. Тому насамперед потрібно розібратися у причинах, чому дитина не хоче вчитися.
Причини можуть бути різними і подекуди дивними. Наприклад, перевтома, через яку дитина не має сил на навчання. Або конфлікт із викладачем та однокласниками. І тут зміна формату освіти піде на користь. Або ж заважати навчанню можуть проблеми вдома, наприклад, зростаюче нерозуміння між батьками та дитиною. У цьому випадку краще звернутися до спеціаліста та проконсультуватися.
А ще завжди треба дивитися на мотивацію дитини, чому вона хоче перейти на домашнє навчання? Якщо дитині подобається спорт і вона вибрала хоумскулінг, щоб більше приділяти уваги спорту, у неї буде мотивація робити уроки якісно та швидко. Щоб вільний час присвячувати улюбленому заняттю, а не спати чи гортати соцмережі.
Міф 5. Після домашнього навчання дитина не зможе успішно здати ЗНО та нікуди не поступить
Процедури ЗНО стандартизовані та однакові для школярів по всій Україні. Хоумскулери складають іспити поряд з усіма та отримують атестати державного зразка, а на самих іспитах часто у них вищі бали.
В атестаті хоумскулера немає позначки, що дитина вчилася вдома. Тому це ніяк не відбивається на її шансах вступити до вишу, вона має рівні академічні права з іншими абітурієнтами.
Міф 6. Домашнє навчання можуть собі дозволити лише багаті батьки
Коли ви збираєте дитину до школи, то купуєте форму, взуття, портфель, спортивний костюм та кросівки, канцелярське приладдя та підручники. Протягом року оплачуєте проїзд, обіди, знову купуєте канцелярію та міняєте старе взуття. Крім цього, багато батьків оплачують репетиторів.
Перехід на домашнє навчання позбавляє батьків безліч витрат і навіть дозволяє заощадити сімейний бюджет на купівлі форми та оплаті проїзду. Підручники можна придбати в електронному вигляді — вони найчастіше дешевші за аналогові. Крім того, в інтернеті безліч безкоштовних ресурсів із матеріалами за шкільною програмою.
Хоумскулер займається у звичній та комфортній для себе обстановці, отримує якісні знання, висипається та правильно харчується, може приділяти час своїм захопленням. А вартість одного навчального року на домашньому навчанні не перевищує витрат на дитину, яка відвідує звичайну школу.