Цьогорічна пекінська Олімпіада точно була особливою. Суперстрогі антиковидні заходи, екстремально морозна погода в горах та вітер, який мало не здув біатлоністів та скоротив майже вдвічі лижний марафон. На наступних зимових Іграх-2026 у Мілані все точно буде інакше. Зі своїми особливостями, але й із властивим італійцям позитивом.
Чотири з половиною години між аренами
Щоб зрозуміти, як довго чекала Італія на цю Олімпіаду, ось вам суха статистика. Країна подавала заявки до МОКу на зимові та літні Ігри аж 17 разів, з них лише чотири завершилися успіхом. Причому щастить італійцям із зимовими Іграми з рівними проміжками: 1956 року вони були в Кортіна-д'Ампеццо, 2006-го — у Турині і ось тепер, 2026-го, — у Мілані. Літня Олімпіада у Римі пройшла у 1960 році.
Хоча, строго кажучи, Мілан — не більше одного з кластерів цієї Олімпіади. Усього змагання відбудуться у чотирьох містах: Вальтелліно, Кортіна-д'Ампеццо, Валь-ді-Фіємме та, власне, Мілані. Загальна площа відстані між кластерами — 22 тисячі квадратних кілометрів, лише від Мілана до Кортіни, наприклад, 420 кілометрів. Між Пекіном та гірським кластером у Чжанцзякоу, до речі, удвічі менше. І швидкісного поїзда, який долає цю відстань за 50 хвилин, італійці не матимуть. Гостям запропонують тільки автобуси-шатли, час дороги яких — близько п'яти годин.
Досить незвичайним буде розподіл видів спорту між кластерами. Наприклад, чоловіча частина гірських лиж пройде у Борміо, а жіноча – у Кортіні. У Мілані будуть усі льодові турніри, в Антерсельві - біатлон, у Валь-ді-Фієммі - лижні перегони та стрибки з трампліну. З одного боку, це найкрутіші арени, де вже сто років відбуваються етапи Кубка світу. З іншого боку, між ними — величезні відстані. Дійти пішки від лиж до біатлону, як у Пекіні, точно не вдасться.
Замість одного Олімпійського села у Мілані буде цілих чотири. Це означає, що спортсмени з різних видів спорту практично не перетинатимуться один з одним. Атмосфера олімпійської єдності залишиться марними словами. За фактом, це будуть звичайні етапи Кубка світу, об'єднані лише олімпійськими кільцями.
Закриття Ігор пройде на древній Арені Верони
Ще одна потенційна проблема – це відсутність снігу. Китайці вирішили її просто, зробивши сніг повністю штучним. В Італії так точно не вийде, та й потреби часто немає – наприклад, біатлонний етап в Антерсельві один із найкрасивіших та атмосферніших. Але погода у горах може бути непередбачуваною.
Наприклад, 1956 року, за 20 днів до старту Олімпіади в Кортіна-д'Ампеццо, несподівано з'ясувалося, що снігу катастрофічно мало. Довелося викликати карабінерів та відправляти вантажівки зі снігом прямо з верхівок Доломітових Альп. А коли титанічна робота була зроблена, у день церемонії відкриття пішов потужний снігопад, який заблокував рух транспорту.
З появою гармат та штучного снігу всі проблеми, звичайно, вирішуються значно легше. Але ж і розкид арен на багато тисяч кілометрів створює складності. Італійці взагалі не шукають легких шляхів та готуються вразити світ. Наприклад, церемонія закриття Ігор пройде на історичній Арені Верони — тій самій, що була збудована у першому столітті нашої ери та бачила ще бої гладіаторів.
Ну а віддаленість арен – це, схоже, реалії сьогодення. У світі практично не залишилося міст, що мають одночасно гори та достатню площу на рівнині для льодових видів спорту. Якщо МОК не хоче звести список зимових олімпійських столиць до пальців однієї руки, залишається лише експериментувати. Із транспортом, штучним снігом, олімпійською програмою. Італія, зрештою, одна з найкреативніших країн світу. Кому ще дивувати, якщо не італійцям?
На сайті https://korrespondent.net/sport/4443741-pavel-mahazeev-posle-toho-kak-dmytryi-torner-vozghlavyl-federatsyui-byatlona-mnohoe-pomenialos-k-luchshemu ви дізнаєтесь про біатлоніста Павла Магазеева, представника збірної Молдови, а також про загальний стан справ у Федерації біатлону цієї країни.