При цьому шанувальники жанру запевняють: аніме – це не мультфільм у звичному розумінні слова. Його відрізняє характерне малювання персонажів та фонів, а на заході аніме є об'єктом дослідження вчених-культурологів, соціологів та антропологів.
Що стосується місця придбання різної аніме-атрибутики, то краще вибирати перевірені, давно та успішно існуючі інтернет-майданчики, зокрема https://fairyfox.ua/collection/anime. Вони запропонують найширший асортимент, їх менеджери допоможуть у ньому зорієнтуватися, розкажуть про те, як оформити перше вигідне замовлення.
Історія
Мистецтво передавати розповідь через малюнки зародилося в Японії орієнтовно в XII столітті, а причиною появи такої традиції стала складна писемність, яка, по суті, складається з трьох алфавітів. Навіть освічені японці який завжди могли зрозуміти зміст написаного без супроводжуючої картинки.
Наприкінці ХІХ століття стали з'являтися японські комікси – манга – у тому вигляді, як вони відомі сьогодні. І вже на початку минулого століття з'явилася та сама унікальна японська анімація.
Надихалися перші мультиплікатори Країни вранішнього сонця західними прикладами, а тому перші їхні роботи більше схожі на американські та європейські мультфільми. Спочатку вони не були призначені виключно для дітей, а орієнтувалися на широку публіку різного віку. Але все ж таки на той час у Японії домінували західні мультфільми, бо для місцевих художників виробництво анімаційних фільмів було надто дорогим.
У першій половині ХХ століття ще не було жодних умов для швидкого розвитку японської анімації. В 1923 Японія сильно постраждала від землетрусу, при цьому були майже знищені великі міста і анімаційні студії, що знаходилися в них.
Натомість у другій половині минулого століття індустрія японських коміксів та мистецтво аніме стали розвиватися семимильними кроками, навіть незважаючи на те, що західна анімація дуже перевершувала японську за якістю. Японські художники тоді стали розвивати свою індивідуальну манеру і створювати власні мультфільми, які тоді не вимагали великих фінансових вкладень.
Японські мультиплікатори, окрилені успіхом, стали активно розвивати аніме, незабаром у нього з'явилися свої напрямки та жанри. Стали створюватися окремо серіали для хлопчиків і дівчаток, а вже 1969-го з'явився перший еротичний фільм за мотивами казки «1000 і 1 ніч». На початку 1970-х на заході стали проявляти активний інтерес до аніми завдяки великим анімаційним серіалам, що створювалися в Японії, за мотивами «Зоряних воєн» та інших космічних епопей.
Секрет популярності
Золотим віком аніме стали 1980-ті роки. У цей час з'явилося безліч нових студій, проводилися сміливі експерименти зі змішання жанрів, а технології, що стрімко розвиваються, дозволили домагатися високої якості анімаційних фільмів. На екрани вийшов «Акіра», який став першим аніме, знятим зі швидкістю 24 кадри в секунду і що відрізнявся воістину феноменальною деталізацією, чого до цього моменту японські мультиплікатори не робили.
Аніме стрімко завойовувало світ, а на території колишнього СРСР японська анімація з'явилася лише у 1990-ті. Популярність прийшла разом із першим японським мультсеріалом «Сейлор Мун», трохи пізніше глядачі змогли насолодитися пригодами Пікачу та його друзів із серіалу «Покемони».
Сьогодні аніме дивляться і діти, і дорослі у всьому світі. Секрет популярності дуже простий: спочатку японські мультфільми створювалися не тільки для дітей, а були орієнтовані швидше на підлітків та дорослих. І разом із розвитком аніме виросло ціле покоління шанувальників цього виду мистецтва.