Чим відрізняються регулярні та нерегулярні перевезення?

Регулярні перевезення — це організовані перевезення пасажирів маршрутом загального користування. Такий тип перевезень має загальнодоступний розклад та заздалегідь позначений маршрут. Також є паспорт маршруту, який заздалегідь затверджується в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування у встановленому порядку.

Характеристика та особливості нерегулярних перевезень

Окремо варто виділити категорію спеціальних регулярних перевезень – поїздки певних категорій населення, чи то школярі, студенти, працівники різноманітних організацій, туристи, екскурсанти тощо. Умови надання послуг у цьому випадку позначаються у письмовому договорі. Варто також зазначити, що перевізник, обравши саме такий тип діяльності, має не лише право, а й обов'язок забезпечити рух своїх автобусів згідно затвердженого графіку та маршруту.

Нерегулярні перевезення від компанії https://transmarine.com.ua/ – це разові перевезення пасажирів за певним маршрутом, які замовляють юридичні чи фізичні особи.

При цьому замовник та виконавець:

  • укладають договір про надання послуг;
  • визначають маршрут поїздки, дату та час;
  • домовляються про умови поїздки, форму оплати.

На законодавчому рівні забороняється здійснювати нерегулярні перевезення однією компанією-перевізником по тому самому маршруту частіше, ніж двічі на тиждень

Також нерегулярними не можна вважати перевезення, що здійснюються за заздалегідь визначеним маршрутом між кінцевими пунктами з фіксованою вартістю, зупинками та часом відправлення/прибуття. Більше того, перевізнику не можна брати оплату за проїзд з кожного окремого пасажира та зупинятися у пунктах, які офіційно призначені для посадки та висадки пасажирів регулярних маршрутів.

Основні відмінності регулярних та нерегулярних перевезень

Головна відмінність між переліченими вище видами пасажирських перевезень у періодичності та особливості порядку погодження умов із замовником, або органами влади. При цьому незалежно від того, який вид перевезень обрав перевізник, він повинен мати чинну ліцензію, страхувати своїх пасажирів, надавши їм всю інформацію про страховика та себе, вказуючи контакти. Перевізник має забезпечити проходження медогляду водіями, контролювати санітарний та технічний стан обладнання та транспортного засобу в цілому, укомплектувати всі свої автобуси вогнегасниками та аптечками, а також при тривалості маршруту більш ніж 500 км, надати двох водіїв.

Користуватися послугами сумнівних перевізників не варто, адже уявна економія може коштувати занадто дорого. Гарантувати комфортну та безпечну поїздку може лише наявність повноцінно обладнаного автобуса та висококваліфікованих професіоналів на борту.