Життя у Швеції – народний соціалізм для іммігрантів

Швеція - справді рай для життя з погляду потенційного іммігранта. Починаючи з середини XVIII століття і до сьогодні, бажання людей всього світу перебратися на ПМП до Швеції лише посилюються. Що цікаво, іммігранти є потужним інструментом, що впливає на демографію країни, на її культуру та менталітет.

Мігранти у Швеції: чисельність, приріст

Останні кілька років влада Швеції не надає суспільству статистику міграції. Є лише відомості про мігрантів, які датуються 2010 роком. На той момент іноземці становили 14,3% від населення країни. Це приблизно 1 млн. 350 тис. осіб. Пік активності міграції припав на 2009 рік. У Швецію прибули понад 100 тис. іммігрантів, а приріст населення становив майже 85 тис. осіб.

У світі справедливо вважають Швецію країною, де стабільно укорінюється «нація іммігрантів». Це одна з провідних країн Євросоюзу, якщо судити за кількістю запитів на політичний притулок, що подаються. На 2020 рік вже приблизно 1,5 мільйона осіб (близько 15% від загальної чисельності), які мешкають на території Швеції, є іноземними громадянами. Значною частиною з них є наші співвітчизники, і для них буде корисним інформаційний портал для громадян України, які знайшли притулок у Швеції.  

Головні мотивуючі фактори, що спонукали людей перебратися до Швеції:

  • бажання знайти високооплачувану роботу,
  • прагнення возз'єднатися з родичами,
  • правила ЄС щодо вільного переміщення всередині союзу,
  • бажання здобути якісну освіту,
  • пошук політичного притулку.

Біженці становлять приблизно 10-12% від усієї маси переселенців. Ця група іммігрантів підпадає під вимоги досить лояльні з тих, що пред'являються до запитів на інші види імміграції. Тільки лояльність не звільняє від необхідності довести статус біженця.

Основні показники рівня життя у країні

Шведський рівень життя практично не відрізняється від інших країн, що входять до Європейського Союзу. Виняток становить прогресивний прибутковий податок — один із найвищих у всій Європі (30—55%). Власне, за рахунок податків у країні і існує «соціальний капіталізм», про який так багато пишуть.

Освіта та медицина

Середня шкільна освіта безкоштовна. Донедавна (2011 рік) вузівська освіта у Швеції теж була безкоштовною. Навіть іммігранти могли скористатися правом безкоштовного навчання.

Сьогодні за навчання знову потрібно платити. Студенти мають багатий вибір – понад 50 вищих навчальних закладів. Третина від цієї кількості – університети. За останні кілька років чисельність іноземних студентів у Швеції різко збільшилася і досягла майже 10% від загальної студентської аудиторії.

Медичні послуги майже безкоштовні. З кожного пацієнта стягується трохи більше 100 євро на рік. У всякому разі, державою виділяються значні субсидії на підтримку населення вікової групи до 18 років. Але підтримка субсидіями передбачена лише громадянам країни. Іммігранти без громадянства або ті, хто проживає тимчасово, підтримки не отримують. Але мігрантам, які мають статус ПМП та перебувають у країні тривалий час (понад 5 років), медичні послуги надаються на правах громадян.

Робота та зарплата

Трудова діяльність у Швеції є пріоритетною місцевого корінного населення. З цим фактом стикається кожен іммігрант, для кого пошуки роботи стають одним із головних завдань після прибуття на ПМП (ВМП) до Швеції.

Шведи цінують кваліфікованих спеціалістів. Однак рівень кваліфікації доведеться довести. Але навіть якщо вибір робиться між висококваліфікованим російським іммігрантом та спеціалістом середнього рівня шведом, останній має всі шанси виграти тендер. Такою є специфіка скандинавської країни, де розвивається «народний соціалізм».

Значну роль працевлаштуванні грає чинник знання мови. Не знаючи мови, приїжджий може розраховувати лише на підсобні роботи у побутовому секторі. Послаблення у плані працевлаштування мають лише фахівці IT, науковці та, певною мірою, медики високої кваліфікації. Цим категоріям фахівців дозволяється застосовувати англійську для спілкування з колегами. Але з вимог вивчення шведської мови де вони звільняються.