Війна є серйозним викликом для всього демократичного світу й кожної людини зокрема. Зі своїми страхами та тривоги людині доводиться боротись самотужки, навіть якщо є щоденна підтримка кваліфікаційних спеціалістів. Так званий синдром відкладеного життя доволі часто зустрічається у мирний час, що й говорити про воєнний час, коли кожна повітряна тривога є приводом відкласти всі справи принаймні на годинку-дві, якщо не на місяці. Що кажуть спеціалісти про синдром і як його запримітити?
Чи є у вас синдром відкладеного життя?
Тетяна Костенко, кандидат психологічних наук, яка ще і є організатором проєкту “Підтримай дитину”, знаходить не тільки потрібні слова, але й прості слова, щоб достукатись до кожного й допомогти вчасно розпізнати синдром відкладеного життя під час війни котрий виник у багатьох людей.
Пані Тетяна пропонує взяти аркуш паперу (або будь-який зручний мобільний застосунок з нотатником) й розділити його на три колонки. Першу колонку залишити для цілей, що не вдалось реалізувати з тих чи інших причин, другу — методів досягнення цих цілей, третю — причин невдач, чому ж не вдалось досягти задуманого. Інформація у третій колонці допоможе виявити цей синдром. Якщо серед причин невдач досягнення цілей є відсутність часу або наявність тих чи інших людей поруч, то, скоріш за все, людині вдається день за день відкладати своє життя на потім.
Що ж робити далі? Організатор проєкту Підтримай дитину вважає, що потрібно працювати з мотивацією. Можна навіть переглянути свої цілі, адже вони можуть не підходити потребам періоду, у якому живе людина, а потім докласти максимум зусиль, щоб почати діяти.
Як почати діяти?
Звісно, кожна людина, що зіткнулася з синдромом відкладеного життя, повинна знайти для себе найбільш прийнятний спосіб відновлення своїх сил. Деяким людям достатньо знайти вірного друга, з яким можна обговорити план дій та посміятись над власними перемогами чи невдачами. І це тільки одна з можливих вправ, яку пропонує пані Тетяна. Адже можна зосередитись на 10-хвилинному малюванні, не відволікаючись на голоси, шуми.
Таке малювання є простим способом боротьби з тривожністю. Ще рекомендують зосередитись на самому диханні, щоб бути тут і зараз, а не бігати з думками у гори й за поля. Якщо хочеться щось поробити руками, то можна взяти вправу, що має назву Лимон: стискати руку так, ніби у руці тримаєте лимон й намагаєтесь вичавити з нього побільше соку. Всі вправи є цікавими, а після їх завершення можна зосередитись на виконанні поставлених задач.