Щоби отримати якісне, повноцінне звучання без перешкод, важливо правильно обирати не лише акустику, але й кабельну продукцію. Ідеальним для цієї мети є акустичний кабель, котрий використовують для поєднання підсилювача та акустичної системи. Такі кабелі відрізняються більш гнучкою, еластичною ізоляцією, котра підвищує стійкість до пошкоджень. Акустичний кабель можна згортати, розгортати, багато разів під'єднувати та від'єднувати, не переживаючи за його цілісність.
Що потрібно знати про акустичний кабель?
Напруга на виході інтегрального підсилювача чи підсилювача потужності більше, аніж у «міжблочного» аудіосигналу. Окрім того, відстань між підсилювачем та колонками зазвичай складає від 1 до 3 метрів — це визначає особливості конструкції акустичних кабелів. Така кабельна продукція, як правило, складається з двох чи більше товстих електричних провідників та гнучкої ізоляції. Екранування в більшості випадків не застосовуються. Два кабелі електрично ідентичні, але виділені для визначення правильної полярності.
Акустичний кабель у більшості випадків дозволяє повністю змінити звучання акустичної системи. Вибір якісного акустичного кабелю дозволяє отримати більше емоцій від прослуховування музики, глибше зануритися у звук.
Основні фактори вибору акустичного кабелю
Головні критерії вибору кабелів:
матеріал виготовлення провідників;
-
довжина;
-
топологія;
-
тип конекторів;
-
зовнішній вигляд.
Найчастіше якісна акустична кабельна продукція створюється з акустичної міді дуже високого ступеня очищення. Саме цей матеріал гарантує точну передачу звуку без перешкод.
Щоби обрати довжину, потрібно виміряти відстань між підсилювачем та колонками, обрати кабель з невеликим запасом. Найкраще коли кабель не натягується, проте й не скручується кільцями.
Топологія — це розташування провідників. Найпростішою буде конструкція, в якій дві товсті мідні жили розташовані паралельно, одягнуті в товстий ізолятор. Для більшості випадків саме такого кабеля цілком достатньо. Для систем високого класу звучання потрібні багатожильні акустичні кабелі, що відрізняються складною структурою. В таких кабелях жили можуть переплітатися, бути укладеними в ряд, формуючи стрічку.
Така нетрадиційна топологія дозволяє краще розкрити музичний матеріал, за рахунок зменшення можливих викривлень.
Чим чистіша мідь, тим краще вона передає напругу. В найдорожчих кабелях для виготовлення провідників використовується срібло — цей матеріал має найменший спротив.
Як ізоляція можуть застосовуватися різноманітні діелектрики, інколи навіть повітря в пустотілих трубках.
Простий чи біварінговий кабель? Простий — це двухканальний кабель (в якому є плюс та мінус), біварінговий — має чотири канали, котрі дозволяють окремо під'єднувати низько- та високочастотні діапазони.