Україна стоїть перед складною завданням виявлення та розкриття бізнесів з російськими бенефіціарами. Це важлива місія у контексті міжнародних санкцій та реалій повномасштабної війни. Проте в деяких випадках вона стає прикриттям для тиску на успішні підприємства заради їх «розпилу». Саме це зараз відбувається з Київським картонно-паперовим комбінатом (ККПК).
Санкції проти успішної української компанії: кому це вигідно?
ККПК є одним із лідерів галузі та продовжує стабільно функціонувати, навіть не дивлячись на складні умови війни та перепони з боку держави. Підприємство активно адаптується до складних обставин і є одним із найважливіших платників податків у Київській області. Станом на 30.08.23 Київський КПК перерахував до державного і місцевого бюджетів понад 930 млн грн.
Проте підприємство зазнає постійного тиску з боку правоохоронних органів та інших «зацікавлених осіб». Їхні звинувачення стосуються неіснуючих зв'язків ККПК з країною-агресором. Привід надуманий, адже основною метою є перешкоджання роботі комбінату. Водночас формується нагативна громадська думка шляхом проплачених публікацій. Їх поширюють на другорядних вебресурсах та в сумнівних ЗМІ.
Протягом декількох місяців особи, зацікавлені у «розпилі» ККПК, висвітлюють інформацію про Володимира Крупчака як про власника комбінату. У публікаціях його називають громадянином рф і доводять читачів до «простого висновку»: наче ККПК працює на країну-агресора.
Цього зручного приводу виявилося достатньо, щоб розпочати серію обшуків на комбінаті, арештувати майно, ввести санкції. В таких умовах підприємство працює вже другий рік.
Проте офіційно підтверджено два моменти:
- Володимир Крупчак вже багато років є громадянином Кіпру, а до цього мав українське громадянство.
- Реальним власником ККПК є австрійська компанія Pulp Mill Holding GmbH. Її бенефіціар — громадянин Австрії доктор Хайнц Циннер. Процес реструктуризації Pulp Mill Holding GmbH та її українських активів розпочався у січні 2022 року і тривав понад 9 місяців. Це підтверджує, що Крупчак не мав можливості впливати на бізнес-активи компанії ще до введення неправомірних санкцій стосовно нього.
Справедливість не відновлена, а ризики великі
І хоч керівництво ККПК та його власник надали докази відсутності зв'язків з росією, українська влада відмовляється їх враховувати. Наразі ККПК зазнає серйозних труднощів через санкційний тиск і недоступність міжнародних кредитних ресурсів, необхідних для модернізації. Потрібно негайно розв'язати цю ситуацію, адже в іншому випадку Україна ризикує понести серйозні репутаційні та економічні збитки. Якщо Київський картонно-паперовий комбінат зупинять через націоналізацію, наслідки відчують всі українці.
Але поки ККПК працює та залишається лідером ринку. Підприємство не зупиняли попри повномасштабну війну, не кажучи все про обшуки. Комбінат продовжує впроваджувати екологічну програму, допомагати українцям, підтримувати громаду Обухова. Але чи довго буде так, невідомо: тиск на підприємство продовжується.
Звичайно, в умовах повномасштабної війни, влада має право застосовувати санкції та націоналізувати бізнес, що належить країні-агресору. Пошук російських бенефіціарів є логічним кроком в рамках міжнародної санкційної політики щодо росії. Але використовувати це право для тиску на «ласі шматки» бізнесу, як мінімум, безвідповідально. Боротьба з активами ворога не повинна перетворюватися на судилище, що зашкоджує національній економіці та репутації України на міжнародній арені.