Утворення кісти печінки має доброякісний характер. Пухлина являє собою капсулу, в середині якої знаходиться серозна рідина. Найчастіше вона вражає печінкову паренхіму.
Причини формування патології
Утворення кісти печінки має доброякісний характер. Пухлина являє собою капсулу, в середині якої знаходиться серозна рідина. Найчастіше вона вражає печінкову паренхіму, а її розміри можуть варіюватися від декількох сантиметрів до десятків сантиметрів у діаметрі.
Кіста печінки є утворенням, формування якого пов'язане з дією різних несприятливих факторів:
- паразитарне зараження (інфікування ехінококами);
- розвиток запальних процесів у жовчному міхурі;
- травмування органів черевної порожнини;
- неконтрольований прийом гормональних протизаплідних засобів.
За варіантом виникнення печінкові кісти ділять на паразитарні та непаразитарні. Вони можуть з'являтися в поодинокій і множинній кількості, при цьому порушуючи нормальне функціонування печінки. Тому патологія вимагає своєчасного виявлення і розробки лікувального плану.
Симптоми печінкової кісти
Кіста печінки може тривалий час розвиватися безсимптомно, а виявлятися під час профілактичного обстеження організму. Запідозрити проблему допоможуть такі симптоматичні прояви:
- відчуття тяжкості та розпирання в правому підребер'ї;
- частий розвиток розладів роботи травної системи - метеоризму, закрепів, діареї;
- асиметрична форма живота;
- пожовтіння шкірного покриву та білків очей;
- рясне виділення поту.
Усі ці симптоми є загальними і можуть свідчити про наявність інших хвороб, зокрема гастриту або виразки. Тому для точного встановлення діагнозу "кіста печінки" необхідно пройти УЗД печінки, лабораторні аналізи крові та сечі, взяти зразки рідини.
Лікування кісти печінки
Лікування ниркової кісти в більшості випадків (крім полікістозу) не передбачає консервативної терапії. У разі точного виявлення пухлини необхідно видалити її. Для цього виконується лапароскопічна операція за такою процедурою:
- введення загального наркозу;
- виконання проколів на животі для введення троакарів;
- виявлення кісти в нирковій паренхімі та її акуратна резекція;
- видалення патологічних тканин у спеціальному контейнері;
- огляд операційного поля на предмет відсутності крововтрати і виведення троакарів.
Оперативне втручання лапароскопічним шляхом відбувається під відеоспостереженням, хірург повністю контролює процес. Точково видаляються патологічні тканини, що дозволяє зберегти працездатність печінки. Після операції пацієнт проводить у стаціонарі мінімальну кількість часу, реабілітація проходить у домашніх умовах. На місцях проколів не залишається неестетичних шрамів, як це буває за класичних операцій.
Джерело: сайт bilyak.com.ua