Жінка ніколи не ставила собі за мету побити рекорд, вона просто хотіла бути красивою і не зустрічатися в дзеркалі зі старістю. Все почалося ще в 1970-х, але з чого саме — достеменно не відомо.
За однією версією, Сінді в дитинстві страждала від свого владного батька і від неідеальної зовнішності, тому коли він помер, залишивши дочці чималу спадщину, висновок напросився сам собою.
Також були чутки, що колись дівчина застукала свого коханого, коли той займався самозадоволенням зі звичайною пластиковою лялькою Барбі, а тому шалено захотіла стати на неї схожою. Ну або на Бріджит Бардо — згідно з іншими джерелами.
Спочатку майбутня рекордсменка з пластичних операцій виснажувала себе дієтами і фізичними навантаженнями, що призвело до виснаження, а потім відкрила більш радикальні засоби.
До речі, наречений, заради якого Сінді Джексон так старалася, кинув її, коли зрозумів реальність бажання стати Барбі, і побачив його наслідки. Але Сінді це абсолютно не збентежило, бо змінивши зовнішність, вона обзавелася натовпом шанувальників, у тому числі чоловічої статі.
Дівчина вдосконалювала не тільки обличчя, але і все тіло:
- зміні піддалися форма носа і щелепи, розріз очей, обсяг губ, величина підборіддя,
- були вставлені імлантати щік і грудей,
- проводилися неодноразові ліпосакції і уколи ботокса, хімічні та лазерні шкірні процедури,
- були видалені нижні ребра для досягнення ідеальної талії.
Досягти повної досконалості Сінді Джексон допомогли ін’єкції колагену під шкіру рук, адже саме руки видають завжди справжній вік жінки. Тепер же і на них у рекордсменки дівоча шкіра.
Нині американка живе в Лондоні (де і виконувалися всі «пластики»), керує мережею клінік пластичної хірургії, дає консультації на цю животрепетну тему (не багато, ні мало майже 600 доларів за годинний сеанс!), працює моделлю, і веде шоу на телебаченні. Міс Джексон також випустила кілька книг, серед яких є одна з автобіографічним назвою — «Жива Барбі».